Перебудовуючи систему охорони здоров’я в Україні

2 January 2019

Дівчина з рідкісним генетичним захворюванням отримає життєво необхідні ліки, закуплені Програмою розвитку ООН. Фото: Олександр Ратушняк / ПРООН в Україні

Вперше опубліковано у виданні Kyiv Post 28 грудня 2018 р.

Кожен день Тетяни починався з переживань за сина: «Якось прокинувшись зранку я почула, як цокає годинник, і зрозуміла, що часу в мене обмаль». Хлопчик страждав на рідкісну недугу, що вплинула на його зовнішність, фізичні можливості та функції організму. Щодня його стан погіршувався, адже ліки, яких він так потребував, були недоступними в Україні.   

Тимофій, батько трирічного хлопчика з порушеннями функцій дихання та слуху, не мав іншого вибору, окрім як шукати лікування за кордоном, задля безпеки та повноцінного розвитку своєї дитини.

Ользі, яка раніше хворіла на туберкульоз, було нелегко знаходити великі суми для оплати медикаментів і самого лікування, а ще вона втрачала безцінний час, проводячи його в лікарнях, замість бути з сім’єю і на роботі.

Люди в Україні довгий час потерпали через відсутність стабільного доступу до медикаментів та можливостей лікування, здебільшого через недостатню прозорість та корупцію у верхніх ешелонах влади. Результатом постійних зусиль, спрямованих на подолання цих зловживань, стали важливі позитивні зміни у доступності послуг охорони здоров’я, що сприяло покращенню здоров’я і добробуту українців.  

Я – Заступниця Директора Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні, а ще мама чудового однорічного хлопчика. Розуміючи, як і інші батьки, наскільки важливо, щоб моїй дитині були забезпечені необхідні медичні послуги, я так само добре розумію виклики, над розв’язанням яких наполегливо працює ПРООН в Україні, закуповуючи медикаменти та медичні товари за дорученням Міністерства охорони здоров’я України, починаючи з 2015 року.

ПРООН дотримується принципу «нікого не залишити осторонь». Це дуже влучний вираз, особливо коли йдеться про здоров’я та благополуччя наших дітей – нового покоління, яке має право на повноцінне і щасливе життя в цій прекрасній країні.

Я мала зустрічі з українськими пацієнтами і батьками, які відзначають помітні зміни, до яких прагне Україна, проводячи реформу системи охорони здоров’я. Ситуація в Україні покращується: ліки стають доступнішими. Завдяки програмам, які координує ПРООН, український уряд зекономив близько мільярда гривень. Ці значні заощадження  дозволили збільшити запаси життєво необхідних ліків для українських пацієнтів.    

Ціни на більшість лікарських засобів істотно знизилися завдяки зростанню конкуренції, прозорим процедурам і завдяки тому, що понад 70% ліків відтепер закуповуються безпосередньо у виробників. Ще чотири роки тому таке було складно уявити, адже 95% медикаментів закупалися у місцевих дистриб'юторів, що різко збільшувало ціну і, відповідно, зменшувало доступність ліків. За словами Сергія Дмитрієва, який активно бореться за доступність лікування ВІЛ та гепатиту, міжнародні закупівлі дозволили Україні суттєво знизити ціни (одні з найнижчих у світі) на лікування гепатиту С.

Чимало монополій зникли, оскільки на українському фармацевтичному ринку з’явилися нові дешевші аналоги – завдяки міжнародним закупівлям, що здійснюються ПРООН та іншими міжнародними організаціями. В цей час можна придбати від трьох до п'яти разів більше ліків, ніж раніше. Низка нещодавно зареєстрованих компаній здобувають довіру на українському ринку, і ці компанії чекають на спрощення регулювань та сприятливі умови для ведення бізнесу.

Ці досягнення – результат спільних зусиль Уряду, громадянського суспільства, приватного сектору та громадян України. Українські батьки не сидять склавши руки, якщо виникає критична ситуація: вони мобілізуються, аби підняти проблему і добитися необхідних змін. Тетяна, яка публічно розказала про проблеми із доступом до лікування рідкісних захворювань, тим самим надихнула створення громадської організації, яка вимагає забезпечити оперативніший і простіший доступ до необхідних медикаментів. Згодом Уряд підготував перший в Україні законопроект щодо лікування рідкісних захворювань і почав виділяти кошти на таке лікування. Тимофій невтомно працював пліч-о-пліч з іншими батьками, аби діти з вадами слуху були інтегровані у суспільство. Він також виступає за вакцинацію дітей. Ольга, яка із власного нелегкого досвіду знає, наскільки складно лікуватися від туберкульозу, стала активісткою і підтримує інших пацієнтів, що намагаються подолати туберкульоз.

У 2015 році пацієнтську організацію (під керівництвом нинішньої заступниці Міністра охорони здоров’я Ольги Стефанишин) та антикорупційних активістів нарешті почули: український парламент запровадив низку змін у національне законодавство і тимчасово делегував закупівлю життєво необхідних медикаментів та медичних товарів міжнародним організаціям, включаючи ПРООН, до того моменту, поки не буде створене і повністю запрацює національне агентство із закупівель, яке функціонуватиме за принципами прозорості. Нещодавно Україна подовжила дію цього законодавчого акту ще на один рік. Окрім того, Міністерство охорони здоров’я оголосило про завершення першого етапу довгоочікуваної медичної реформи; під керівництвом Міністерства розпочалося створення нового національного агентства із медичних закупівель.

Адвокаційні зусилля таких людей, як Тетяна, Тимофій і Ольга, а також невтомні зусилля Міністерства охорони здоров’я, проклали шлях до кількох успішних ініціатив у контексті медичної реформи. Уляна Супрун, в.о. Міністра охорони здоров’я, нещодавно була названа головною реформаторкою країни.

Завдяки цим зусиллям доступ до медицини в Україні розширився, а система охорони здоров’я зазнала докорінних змін. Ми пишаємося тим, як далеко ми сягнули разом. Попри численні виклики, які ще чекають попереду, український народ – представники громадянського суспільства, держслужбовці і широка громадськість – рішуче налаштований на те, щоб забезпечити високі стандарти охорони здоров’я і покращення якості життя для себе і своїх співгромадян.

Терплячість і наполегливість надзвичайно важливі. Великі зміни не відбуваються за один день: великі зміни – це роки роботи, навчання на власних помилках і довготермінові спільні зусилля всієї громади.