Розмінування: зниження ризиків, підвищення безпеки

04 квіт. 2017

 Фото: © Martin Oubrecht У значній частині Донбасу через підтверджену чи можливу наявність мін і непідірваних боєприпасів існує загроза життю цивільних, що також накладає обмеження на сільськогосподарську діяльність, забезпечення основних потреб і підриває роботу важливих об'єктів інфраструктури та надання послуг.

Автор: Мартін Убрехт, експерт ПРООН з питань безпеки

8 грудня 2005 року Генеральна Асамблея проголосила 4 квітня Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у діяльності, пов’язаній із розмінуванням, який відзначається щорічно. Вона закликала держави до продовження зусиль, за сприяння Організації Об'єднаних Націй і відповідних організацій, спрямованих на створення та зміцнення національного потенціалу в області розмінування в країнах, де міни та вибухонебезпечні предмети часів війни становлять серйозну загрозу для безпеки, здоров'я та життя цивільного населення, а також є перешкодою соціально-економічному розвиткові на національному та місцевому рівнях.

На жаль, Україна постраждала від збройного конфлікту в східній частині країни. Конфлікт серйозно вплинув на цивільне населення. У значній частині Донбасу через підтверджену чи можливу наявність мін і непідірваних боєприпасів існує загроза життю цивільних, що також накладає обмеження на сільськогосподарську діяльність, забезпечення основних потреб і підриває роботу важливих об'єктів інфраструктури та надання послуг. Міни, вибухонебезпечні предмети часів війни (ВПВ), міни-пастки та саморобні вибухові пристрої (СВП) посідають друге місце після обстрілів за кількістю смертельних випадків і травм, завданих цивільним особам.

Це підтверджує виняткову важливість протимінної діяльності в Україні. Звіти УВКБ ООН показують, що з лютого 2015 р. до лютого 2017 р. серед цивільного населення було зафіксовано 477 підтверджених випадків, коли люди постраждали від мін, ВПВ, мін-пасток і СВП. Серед 477 постраждалих 113 осіб загинуло, а 364 отримали поранення. Після нещодавнього посилення обстрілів по лінії розмежування, значні ділянки, де триває конфлікт, виявилися замінованими. Особливу небезпеку становлять непідірвані боєприпаси, які можуть привести до ще більших жертв серед цивільних.

ПРООН в Україні очолює підгрупу з питань розмінування (платформа, яка об'єднує відповідні національні та міжнародні структури, що займаються розмінуванням), що сприяє координації дій з розмінування в Україні. Регулярні наради підгрупи переважно присвячені діяльності з розмінування та просвіти з питань мінної небезпеки. Підгрупа також виробила систему для документування випадків підриву на мінах, що важливо для належного надання допомоги постраждалим.

Розмінування є дуже складним питанням і включає п'ять видів заходів, що доповнюють один одного:

  1.  Гуманітарне розмінування, тобто пошук мін і ВПВ, звільнення земель, картографування і маркування небезпечних ділянок та очищення від мін
  2. Просвіта з питань мінної небезпеки, тобто інформування громадськості про ризики ВПВ та про дії при виявленні ВПВ
  3. Надання допомоги постраждалим, включно з реабілітацією та реінтеграцією
  4. Знищення запасів зброї
  5. Адвокація з метою сприяння запровадженню політики та практики, що дадуть змогу зменшити загрозу від наземних мін і ВПВ. Зазвичай це відбувається в контексті роззброєння та міжнародного гуманітарного права. В таких випадках найчастіше застосовуються міжнародні угоди, зокрема, Угода про заборону протипіхотних мін 1997 року, Конвенція про заборону касетних боєприпасів, Конвенція про окремі види звичайних озброєнь і Конвенція про права інвалідів.

Мета розмінування полягає у зниженні ризику, який становлять міни та ВПВ, до такого рівня, при якому люди можуть жити безпечно. Коли цього буде досягнуто, розвиток економіки, соціальної сфери та охорони здоров'я зможе відбуватися вільно і без обмежень, які накладає наявність мін та ВПВ, і можуть бути задоволені потреби постраждалих. Врахування ґендерних аспектів у сфері розмінування гарантуватиме, що потреби постраждалих жінок, дівчат, хлопчиків і чоловіків будуть належним чином враховані, а реагування буде відповідно спланованим.