Інвестиції в енергоефективність зростають, проте досі відстають від потреб

18 лип. 2017

 Робітник вимірює втрати тепла у багатоквартирному житловому будинку в Києві. Робота з залучення інвестицій у забезпечення енергоефективності таких будівель по всій країні ведеться урядом за підтримки міжнародних агенцій з розвитку. Згідно з офіційними цифрами, для житлового і муніципального секторів потрібно близько 90 млрд. дол. США, що становить 90 % річного ВВП держави. (Ukrafoto)


 Вперше надруковано у виданні Kyivpost 14 липня 2017 р.

 

Автор: Рахім Рахемтулла

Мільйони українців могли б урізати свої рахунки за електроенергію в середньому аж на 40 %, якби вживали правильні заходи з підвищення енергоефективності. Проте відсутність знань і досвіду та інвестиційного капіталу уповільнює прогрес, як зазначають представники громадянського суспільства та неурядові організації.

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй та відомство американського уряду з питань розвитку – Агентство США з міжнародного розвитку – працюють над усуненням цих недоліків.

Їхні програми пов’язані з реалізацією цілей, що їх Україна поставила перед собою на національному рівні. Зокрема, 12 липня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що Україна повинна прагнути досягнути енергетичної незалежності до 2020 року.

Ключовими аспектами цієї стратегії є нарощування виробництва електроенергії з відновлюваних джерел та підвищення ефективності використання наявних ресурсів.

Проте складнощі на шляху до покращення енергоефективності в Україні мають не лише практичний аспект. Присутній також культурний елемент: рівень обізнаності та розуміння цього питання зростає, але все ще перебуває «на початковому етапі», як пояснює Янтомас Хімстра, Директор Програми розвитку ООН в Україні.

«Україна певним чином упускає можливості, – сказав Хімстра у розмові з Kyiv Post. – Це пов’язано з деякими культурними особливостями і ментальністю; бракує спроможності вирішувати питання енергоефективності, саме тому треба міняти спосіб мислення і підходи до вирішення цієї проблеми. Все це дуже нове для України».

Експерти, які працюють у цьому секторі, вважають, що досі надто мало житлових і муніципальних будівель в Україні стали енергоефективними.

На відповідні проекти вже залучено сотні мільйонів доларів, але потрібно ще приблизно 90 млрд. дол. – тобто 90 % річного ВВП – аби завершити цю роботу в національному масштабі, як зазначив Сергій Савчук, Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

Дотепер успіх часто виражався в тому, що окремі мешканці чи ОСББ віднаходили кошти для проведення заходів з енергозбереження.

 

Згідно з даними за 2016 рік, атомна енергія – найбільше джерело електроенергії в Україні. Відновлювані джерела енергії, за винятком великих гідроелектростанцій, дають лише 1,3% загального виробництва.

Цифри, надані проектом «Муніципальна енергетична реформа в Україні», що впроваджується за підтримки АМР США, показують, що за підтримки Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України цей проект станом на кінець минулого місяця допоміг забезпечити 219 294 позик на реалізацію заходів з енергоефективності у житловому секторі на загальну суму 147 млн. дол. США, що відображає значне зростання порівняно з червнем 2015 року, коли ця цифра складала трохи менше 4 тис. позик.

Керівниця проекту АМР США Діана Корсакайте каже, що величезний стрибок попиту на позики за останні два роки стимулювали декілька факторів, зокрема інформаційні кампанії та зростання сум у комунальних платежах. Одним із найвпливовіших чинників стало те, що домовласники побачили успіх інших.

«Приклад вашого сусіда, який живе у чудовому, відремонтованому будинку, є дуже дієвим прикладом», – прокоментувала вона у розмові з Kyiv Post.

До речі, пан Хімстра зазначив, що Програма розвитку ООН, яка працює з об’єднаннями мешканців у 460 населених пунктах України, констатує «колосальний інтерес» до цієї теми: побачивши, скільки коштів можна заощадити, групи домовласників дуже зацікавлені реалізувати заходи з енергоефективності.

«Економічна аргументація – дуже переконлива, – каже Хімстра. – Переваги для громадян, особливо в зимовий період, дійсно величезні».

Проте залишаються перешкоди для широкого запровадження заходів з енергоефективності у будинках, тому що багато власників квартир не бажають вкладати в це власні гроші. Натомість вони переконані, що таку роботу має виконувати уряд.

«Якщо люди не готові, якщо більшість мешканців будинку не бажає визнавати, що це їхній приватний будинок, яким вони спільно володіють, то будь-який проект з енергоефективності виявиться неможливим», - каже Надія Сергієнко, менеджер проекту київської неурядової організації «Муніципальна енергія».

Державно-приватні партнери

Крім житлового сектору, іншою сферою, де можливі колосальні обсяги енергозбереження, є державний сектор. Зараз докладаються масштабні зусилля для просування енергосервісних контрактів – ця схема спрямована на залучення приватного сектора до інвестування в заходи з енергоефективності у громадських будівлях.

За словами Голови Держенергоефективності Савчука, наразі в Україні діє лише 20 таких контрактів, але цього року очікується підписання ще ста.

Між тим, у Програми розвитку ООН на стадії підготовки знаходиться десять власних пілотних проектів. Вони будуть зосереджені на муніципальних будівлях у малих містах, де знання про енергозбереження мінімальні, а бюджетні кошти на такі заходи незначні або взагалі відсутні.

Як каже Хімстра, навіть при тому, що процентні ставки на позики в Україні наразі становлять 20%, інвестиції в енергоефективність у муніципальному секторі можуть бути дуже рентабельними, проте нерідко потрібно знаходити інноваційні рішення щодо фінансування.

Він повідомив Kyiv Post, що модель, яка проходитиме апробацію в Україні, вже успішно застосовується в інших країнах.

«Якщо вона приживеться і сподобається людям, то, звичайно, вони робитимуть це без допомоги міжнародної організації, – зазначив він. – Комерційні банки мають власний інтерес, надавачі послуг знайдуть додаткові ринки, а муніципалітети та інші казатимуть: «Хто це за мене зробить?»