Eфективна протидія змінам клімату: що може зробити кожен з нас

03 жовт. 2017

 Фото: Арбен Лапаштіца / Регіональне представництво ПРООН у Євразії

Вперше опубліковано у виданні Українська правда 29 вересня 2017 р.

Глобальна проблема змін клімату приховує в собі потужний об’єднуючий потенціал. Парниковий ефект не розрізняє національностей, мов чи політичних поглядів. Жодна країна не здатна самотужки вирішити цю проблему. Що демонструє, наскільки ми залежимо один від одного.

Чи може людство змінити своє життя так, аби врятувати планету від найгірших наслідків змін клімату – катастроф, голоду, переселень, воєн? Якщо врахувати, що саме спосіб життя людства є головною причиною парникового ефекту на Землі, то відповідь очевидна – так, ми з вами можемо почати виправляти ситуацію просто зараз.

Найбільш ефективними діями кожного може бути хоча би часткове веганство та підтримка ініціатив, що сприяють подоланню проблеми змін клімату. Які ще кроки можна здійснювати? Про це – далі.

Які загрози від зміни клімату?

Складно уявити хоча б одну живу істоту, яку не зачеплять зміни клімату. Але ворога треба знати в обличчя. Тож які саме проблеми загрожують людству?

Природні катаклізми. Збільшення кількості ураганів, посух, повеней, аномальна спека та холод, загальне підвищення середньої температури на планеті – усе це є наслідками парникового ефекту.

Жертви серед мирного населення. Легкою мішенню природних катастроф стають вразливі категорії населення, які не мають змоги швидко відреагувати на небезпеку. Це літні люди, хворі пацієнти лікарень, діти, люди з особливими потребами.

Збільшення кількості біженців. Танення льодовиків спричиняє підвищення рівня океану та затоплення прибережних територій. Мільйони людей втрачають домівки і змушені переселятися углиб континентів.

Зростання безробіття. Люди, які змушені залишати звичні умови проживання, на новому місці стикаються з відсутністю запиту на свої професії чи занадто великою конкуренцією.

Голод, злидні, спалахи епідемій. Не всі категорії населення мають достатньо заощаджень для медичного забезпечення й побудови нового життя.

Боротьба за ресурси. При збільшенні населення окремих регіонів можлива боротьба за доступ до питної води, їжі та інших ресурсів. На глобальному рівні це може спричинити навіть міжнаціональні конфлікти та війни.

Масове вимирання видів. Багато видів живих істот не здатні пристосуватися до стрімкого збільшення середніх температур та приречені на вимирання.

Дехто може сприйняти цей перелік як наукову фантастику, що описує події далекого майбутнього. Але, на жаль, кожна із цих проблем існує – і поглиблюється – просто зараз, у ці хвилини.

Вчені вже зафіксували початок найбільшого вимирання видів з часів зникнення динозаврів. За їх висновками, на Землі щодня вимирає близько 110 видів тварин і комах.

Чому змінюється клімат?

Понад 97% вчених одностайно заявляють – зміни клімату є наслідком діяльності людства.

Одна з причин – парниковий ефект, викликаний викидами парникових газів в атмосферу. Насамперед йдеться про метан, вуглець та закис азоту. Так, за останні сторіччя через діяльність людства концентрація метану в атмосфері зросла більше ніж втричі.

Як ці гази потрапляють в атмосферу? Значна частина з них є побічним ефектом діяльності промислового тваринництва.

Міжурядова панель з питань змін клімату (IPCC) оцінює вплив агропромисловості на парниковий ефект на рівні 24%, що більше ніж вплив всього існуючого траспорту (14%) чи опалення домогосподарств (6%) і майже дорівнює електро- та теплопромисловості (25%).

Змінюймо себе, а не клімат

Для когось особисті кроки, спрямовані на зменшення впливу на парниковий ефект, можуть здатися занадто сміливими чи навіть радикальними. Але ми переживаємо момент, коли маємо бути сміливими: людство ще не стояло перед такими викликами.

Крім того, варто згадати про нашу відповідальність перед сусідами по планеті: йдеться, без перебільшення, про життя або смерть для багатьох видів живих істот.

Ці кроки дадуть суттєвий ефект, якщо їх підтримають широкі маси населення. Тому пам'ятайте, що здійснюючи їх, ви будете не лише зменшувати особистий вплив на парниковий ефект, а ще й давати приклад своєму оточенню і залучати ще більше людей до боротьби із цієї проблемою.

Здорове харчування та відповідальне споживання. Це найбільш ефективний крок у повсякденному житті кожної людини, яка прагне зменшити свій вплив на парниковий ефект. Якщо вам складно одразу відмовитись від продуктів промислового тваринництва, спробуйте звільнити від них один-два дні на тиждень.

Голова Міжурядової панелі експертів з питань зміни клімату ООН доктор Раджендра Пачаурі (Dr Rajendra Pachauri) охарактеризував зменшення споживання м'яса як "найпривабливішу можливість" для запобігання катастрофічних кліматичних змін.

"Глобальне зрушення людства до веганської дієти є життєво важливим, щоб врятувати світ від голоду, злиднів і найгірших наслідків зміни клімату", – йдеться у доповіді ООН, яку цитує The Guardian.

Більше того, дотримуючись веганської дієти ви можете зберегти не лише життя тварин, а й власне здоров'я. Так, ВООЗ віднесла оброблені м’ясопродукти до Групи 1 найбільш шкідливих канцерогенів.

Крім того, Академія харчування та дієтології США нещодавно заявила, що веганська дієта є корисною для людей будь-якого віку. Вона підходить, у тому числі, жінкам під час вагітності і лактації, немовлятам, дітям та людям похилого віку. Позитивний ефект вона має і на здоров'я спортсменів.

Ходити пішки та їздити на велосипеді. Для пересування по місту краще використовувати велосипед або ходити пішки, замість поїздок на авто.

Енергоефективність. Економити ресурси можна також за рахунок утеплення вікон, дверей та всього будинка.

Вживання місцевої їжі. Надавати перевагу краще локальним продуктам. Для їх транспортування не використовується багато пального, а тому зменшується вуглецевий слід. Більш екологічною буде органічна або просто селянська їжа, адже для її вирощування не використовують штучні добрива.

Підтримка ініціатив про охорону довкілля. Слідкуйте за діяльністю організацій, що розповсюджують інформацію про запобігання змінам клімату, та активно долучайтесь! В Україні таким об’єднаннями є ГО Єдина Планета, Екоцентр, УМКА, філія 350.org та інші.

Запитайте у місцевого депутата про заходи, направлені на використання альтернативних джерел енергії у вашому населеному пункті. Перед обранням кандидата на виборну посаду – уточніть, наскільки виконання його програми може зашкодити довкіллю чи навпаки сприятиме подоланню змін клімату.

Дії на державному й міжнародному рівні

Паризьку угоду було ухвалено всіма 196 сторонами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКООНІК) на 21-й Конференції сторін РКООНІК 12-го грудня 2015 року у Парижі.

За цією угодою, всі країни зобов'язані вжити заходів до того, щоб підвищення загальносвітової температури склало менше 2 градусів Цельсія. Угода є "дорожньою картою" заходів, які дозволять скоротити викиди та зміцнити стійкість до зміни клімату.

Проте, варто констатувати, що за два роки темпи збільшення середньої температури не уповільнились.

Запит суспільства на активні дії своєї держави щодо зменшення викидів парникових газів стимулював би уряди країн здійснювати реальні кроки для подолання проблеми.

До таких належать зменшення використання викопного палива у державному секторі економіки, перехід на використання альтернативних джерел енергії, стимулювання приватного сектору на здійснення відповідних заходів.

Ми зможемо врятувати планету лише разом

Висновки кліматологів однозначні: або ми змінимо наш спосіб життя, або зміни клімату змінять планету прямо у нас на очах. Тому важливо, щоб усі згадані заходи здійснювали якомога більше людей по всьому світу. Для цього необхідна освітня й роз’яснювальна робота громадських організацій.

В Україні однією з таких платформ стала Освітня зона ГО Єдина Планета, яка є незалежною, некомерційною та безкоштовною для відвідувачів.

30 вересня – 1 жовтня 2017 року в Києві відбудеться чергова Освітня зона Єдиної Планети в рамках фестиваля Kyiv Vegan Boom за адресою вулиця Десятинна, 12.

Захід відбуватиметься за сприяння ПРООН в Україні та Міжнародного центру перспективних досліджень. Лекції, панельні дискусії, інсталяції та інтерактивні заходи дозволять збільшити освіченість населення у питаннях змін клімату.

Павло Вишебаба, співзасновник та член ради ГО "Єдина Планета", Янтомас Хімстра, директор ПРООН в Україні, спеціально для УП

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Македонія Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

О

Об'єднані Арабські Емірати

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Російська Федерація Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Свазіленд Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Х

Хорватія

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка