Стан урахування рекомендацій, викладених у галузевих аналізах політик, програм, планів і законодавчих актів щодо реалізації положень Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату

08 груд. 2017

 Україна стала стороною Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату з 11 серпня 1997 року. Отже, у 2017 році виповнилося 20 років з того часу, як Україна стала Стороною РКЗК ООН. Аналітичні Звіти, які були підготовлені в рамках проекту ПРООН/ГЕФ «Інтеграція положень Конвенцій Ріо у національну політику» мають допомогти центральним органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, широкому колу експертів та науковців удосконалити або вплинути на формування та реалізацію політик, програм, планів, законодавчих та нормативно-правових актів, у тому числі забезпечити інтеграцію положень та/або стратегічних цілей Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату у національну політику України.

Ольга Марушевська, консультант проекту ПРООН/ГЕФ «Інтеграція положень Конвенцій Ріо у національну політику України»

У 2014-2015 роках у рамках проекту ПРООН/ГЕФ «Інтеграція положень Конвенцій Ріо у національну політику» був виконаний SWOT та Gap аналіз галузевого законодавства у восьми галузях для визначення прогалин у законодавчому забезпеченні виконання Конвенцій Ріо, а саме Конвенції ООН з боротьби з деградацією земель та опустелюванням; Конвенції ООН зі збереження біорізноманіття; Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату. Ці звіти доступні для ознайомлення на сайті ПРООН в Україні.

Авторами Звітів було проаналізовано значний масив законодавчих та нормативно правових актів, програмних та планових документів. Фактично було здійснено аналіз врахування положень та/або стратегічних цілей Конвенцій Ріо при формуванні та впровадженні політик ключовими центральними органами виконавчої влади (ЦОВВ), а саме: Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Міністерством інфраструктури України, Міністерством науки та освіти України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерством соціальної політики України. У кожному із восьми Звітів наведено конкретні рекомендації щодо внесення необхідних змін і доповнень у законодавчі, нормативно-правові акти, програми та плани, а також рекомендації щодо розробки та прийняття нових. Результати аналізу та рекомендації щодо перегляду діючого законодавства були представлені відповідним міністерствам, а також широкому колу експертів та науковців.

У 2017 році у рамках цього ж проекту ПРООН/ГЕФ «Інтеграція положень Конвенцій Ріо у національну політику» було проведено аналіз стану врахування рекомендацій, викладених у зазначених вище звітах та підготовлено аналітичні звіти щодо стану врахування рекомендацій, викладених у галузевих аналізах політик, програм, планів і законодавчих актів щодо реалізації положень та стратегічних цілей по кожній Конвенції Ріо, серед яких Аналітичний Звіт «Стан урахування рекомендацій, викладених у галузевих аналізах політик, програм, планів і законодавчих актів щодо реалізації положень Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату», який розміщений на сайті ПРООН.

Проведений аналіз стану врахування 194 рекомендацій, викладених у галузевих аналізах політик, програм, планів і законодавчих актів щодо реалізації положень та/або стратегічних цілей РКЗК ООН та Кіотського протоколу до неї показав наступне. Із 194 рекомендацій ЦОВВ було враховано або частково враховано 72 рекомендації; не враховано 122 рекомендації.

Найбільшу кількість рекомендацій було враховано або частково враховано у галузі транспорту та транспортної політики (з 47 рекомендацій враховано або частково враховано 18); у галузі екології та природних ресурсів (з 32 рекомендацій враховано або частково враховано 14); у галузі економічного розвитку (з 23 рекомендацій враховано або частково враховано 14); у галузі енергетики (з 15 рекомендацій враховано або частково враховано 13); у галузі регіонального та місцевого розвитку (з 25 рекомендацій враховано або частково враховано 6); у галузі сільського господарства (з 10 рекомендацій частково враховано 4); у галузі суспільного добробуту (соціального захисту) (з 18 рекомендацій частково враховано 2); у галузі освіти та науки (з 24 рекомендацій жодну не було враховано).

Незначний показник врахування рекомендацій пов’язаний з низкою проблемних питань, серед яких:

1) рекомендації стосувалися необхідності внесення змін та доповнень до Законів України, а це потребує значного строку їх розгляду Верховною Радою України;

2) рекомендації стосувалися, наприклад, надання податкових пільг для суб’єктів господарювання, які впроваджують заходи, спрямовані на скорочення викидів парникових газів. Проте тільки 07.12.2016 року схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 р. N 932-р.), а на підготовку відповідних нормативно-правових актів потребується додатковий час.

3) низка рекомендацій стосувалася внесення змін та пропозицій до проектів Законів України і проектів постанов Кабінету Міністрів України, які у подальшому не були прийняті.

4) низка рекомендацій стосувалася Постанов Кабінету Міністрів України, Програм та Планів дій, які втратили чинність у зв’язку із закінченням терміну їх дій.

Необхідно звернути увагу на недостатню або неефективну інформаційну політику, яка проводиться ЦОВВ. Інформація щодо звітів та відповідних планів діяльності, у тому числі щодо самих текстів розроблених ЦОВВ проектів законодавчих та нормативно-правових актів, програм та планів надається не в повному обсязі або взагалі не надається. Виключенням є Міністерство екології та природних ресурсів України, інформаційна політика якого за останні роки значно поліпшилася. Також негативно вплинуло на стан врахування рекомендацій недостатня міжвідомча взаємодія щодо реалізації державної політики, спрямованої на виконання вимог РКЗК ООН, Кіотського протоколу до неї та Паризької Угоди (Постанова КМУ від 21.01.2015 року № 32).

Необхідно зазначити, що після 2015 року в Україні було впроваджено низку ініціатив, які дали поштовх реалізації кліматичної політики та сприяли виконанню положень та/або стратегічних цілей РКЗК ООН, Кіотського протоколу до неї. Серед них, звичайно, підписання Україною 22 квітня 2016 року Паризької угоди (прийнятої під час проведення XXI Конференції Сторін РКЗК у грудні 2015 року), яку згодом було ратифіковано Законом України від 14 липня 2016 р. N1469 - VIII «Про ратифікацію Паризької угоди щодо боротьби зі зміною клімату».

Прийнято Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року N980-р. «Про схвалення Очікуваного національно визначеного внеску України до проекту нової глобальної Кліматичної угоди», яким визначено цільове завдання, а саме у 2030 році не перевищувати 60% викидів ПГ від рівня викидів ПГ у базовому 1990 році.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 р. N932-р. схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року. Це перший національний стратегічний документ у сфері боротьби зі зміною клімату, який враховує основні положення Паризької угоди та сприятиме реалізації головних завдань міжнародної кліматичної політики в Україні. Метою Концепції є вдосконалення державної політики у сфері зміни клімату для досягнення сталого розвитку держави, створення правових та інституційних передумов для забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки і підвищення добробуту громадян.

Міністерством екології та природних ресурсів України розроблено проект Плану заходів з реалізації Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року, а також проект Стратегії низьковуглецевого розвитку, яка має стати основою для вирішення усього комплексу сучасних економічних, енергетичних, екологічних (кліматичних) та технологічних проблем країни і визначити шляхи для переходу на якісно новий рівень розвитку національної економіки.

Прийнято Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року №605-р «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» і багато інших законодавчих, нормативно-правових актів, програм та планів, які мають сприяти інтеграції положень РКЗК ООН у національну політику України (детальна інформація викладена у Аналітичному Звіті «Стан урахування рекомендацій, викладених у галузевих аналізах політик, програм, планів і законодавчих актів щодо реалізації положень Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату».

Крім того, було підготовлено та видано значну кількість аналітичних та інших публікацій з питань зміни клімату, про що детально йдеться у зазначеному вище звіті.

Як відомо, згідно з процедурами ООН, Україна стала Стороною Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) з 11 серпня 1997 року. Таким чином, у 2017 році виповнилося 20 років з того часу, як Україна стала Стороною РКЗК ООН. Аналітичні Звіти, які були підготовлені в рамках проекту ПРООН/ГЕФ «Інтеграція положень Конвенцій Ріо у національну політику» мають допомогти центральним органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, широкому колу експертів та науковців удосконалити або вплинути на формування та реалізацію політик, програм, планів, законодавчих та нормативно-правових актів, у тому числі забезпечити інтеграцію положень та/або стратегічних цілей Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату у національну політику України.

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Македонія Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

О

Об'єднані Арабські Емірати

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Російська Федерація Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Свазіленд Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Х

Хорватія

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка