Збережемо ґрунти - збережемо наш добробут

02 січ. 2018

 Стале використання і охорона земель є одним з найважливіших компонентів, що прямо чи опосередковано стосується більшості Цілей сталого розвитку.

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та / або опустелювання, особливо в Африці (далі - КБО), прийнята у Парижі 17 червня 1994 року (набула чинності 26 грудня 1996 року), спрямована на вирішення проблеми деградації земель/опустелювання на глобальному рівні.

Визначальний вплив на реалізацію КБО на сучасному етапі мало затвердження 70-ю сесією Генеральної асамблеї ООН 25 вересня 2015 року документу «Перетворення нашого світу: Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року», яким визначено 17 Цілей Сталого Розвитку (далі - ЦСР) та 169 завдань з їх досягнення.

Стале використання і охорона земель є одним з найважливіших компонентів, що прямо чи опосередковано стосується більшості ЦСР. Однак вирішальною є роль КБО у досягненні ЦСР 15 «Захист, відновлення та стале використання наземних екосистем, стале управління лісами, боротьба з опустелюванням, припинення та відвернення у зворотному напрямку деградації земель, припинення втрат біорізноманіття», а особливо її завдання 15.3 «До 2030 року боротися з опустелюванням, відновлювати деградовані землі та ґрунти, включаючи землі уражені внаслідок опустелювання, посух і повеней, та прагнути досягти нейтрального рівня деградації земель в світі».

З метою сприяння досягненню цілей КБО та Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року, зокрема, ЦСР 15 і завдання 15.3, покращанню умов життя ураженого населення та поліпшенню екосистемних послуг, у 2017 році було затверджено нові Стратегічні рамки Конвенції на 2018‒2030 роки.

27 серпня 2002 року Україна стала повноправною стороною КБО (згідно з ЗУ № 61-IV від 04.07.2002 р. «Про приєднання України до Конвенції Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці»).

Діяльність щодо реалізації КБО в Україні спрямована на забезпечення системного обліку та моніторингу земель, схильних до деградації, впровадження заходів щодо попередження деградації земель та ґрунтів, недопущення зниження родючості ґрунтів і їх продуктивності, запобігання посухам.

В Україні проводиться значна робота з питань нормативно-правового, інституційного, організаційного, наукового та іншого забезпечення впровадження КБО. Серед останніх кроків слід відзначити:

- схвалення Концепції боротьби з деградацією земель та опустелюванням (розпорядження КМУ від 22.10.2014 р. № 1024-р);

- прийняття Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням (далі - НПД) (розпорядження КМУ від 30.03.2016 р. № 271-р);

- утворення Координаційної ради з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням (постанова КМУ від 18.01.2017 р. № 20);

- приєднання України, в числі інших 114 країн, до Програми підтримки встановлення добровільних національних завдань щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель (НРДЗ), започаткованої  Секретаріатом КБО за участі багатосторонніх та двосторонніх партнерів відповідно до рішень 12-ї Конференції Сторін КБО.

У той же час, зокрема, за першими результатами виконання НПД, відзначається недостатність практичних заходів, спрямованих на забезпечення сталого використання та охорони земель, боротьби з їх деградацією та опустелюванням. Перш за все, це стосується питань трансформації структури земель країни, виведення з ріллі непридатних для розорювання угідь, збільшення лісистості території, консервації деградованих, техногенно забруднених та малопродуктивних земель, інших практичних землеохоронних робіт, забезпечення розвитку систем моніторингу та контролю, запровадження необхідних фінансово-економічних механізмів.

Для підвищення ефективності подальшої імплементації КБО слід:

- розпочати підготовку та реалізацію таких довготривалих заходів як проведення суцільних ґрунтових обстежень земель України та здійснення природно-сільськогосподарського, протиерозійного, еколого-економічного та інших видів районування (зонування) земель з урахуванням наслідків змін клімату;

- забезпечити вдосконалення системи моніторингу земель та ґрунтів з урахуванням заходів, визначених НПД та Концепцією реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (розпорядження КМУ від 31.05.2017 № 616-р), зокрема, ширше залучати потенціал дистанційного зондування землі;

- забезпечити опрацювання та встановлення добровільних національних завдань щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель та подальшу участь у відповідній міжнародній Програмі, започаткованій Секретаріатом КБО за підтримки двосторонніх та багатосторонніх партнерів;

- забезпечити інтеграцію та врахування положень НПД під час розроблення, перегляду та впровадження регіональних програм економічного і соціального розвитку областей, регіональних програм у сфері використання та охорони земель, охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, адаптації до змін клімату, а також галузевих програм і стратегій;

- забезпечити нормативно-правове та організаційне врегулювання питань економічного стимулювання використання та охорони земель і ґрунтів, зокрема, шляхом внесення змін до ЗУ «Про охорону земель» (статті 24, 27 та ін.) з метою запровадження можливості економічного стимулювання власників землі та землекористувачів навіть у випадку відсутності Загальнодержавної програми використання та охорони земель (при цьому, пріоритети можуть визначатися на основі інших відповідних національних програм та планів, включаючи НПД, а також регіональних програм тощо), а також шляхом встановлення КМУ Порядку  економічного стимулювання заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів (згідно зі статтею 27 ЗУ «Про охорону земель»);

- вжити заходів щодо подальшого посилення ролі організацій громадянського суспільства, місцевого населення, наукової спільноти та приватного сектора у реалізацію заходів НПД і впровадження КБО.

Ключовими факторами, які впливатимуть на подальше впровадження КБО, є:

- інтеграція КБО у процес досягнення нових Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), включаючи провідну роль КБО у реалізації  ЦСР 15 (завдання 15.3), та новий міжнародний тренд встановлення добровільних національних завдань щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель (НРДЗ);

- визначальна роль сектору «землекористування, зміни у землекористуванні, лісове господарство» у впровадженні «кліматичних угод» (РКЗК, Кіотський протокол, Паризька угода), а також угод щодо збереження біорізноманіття (КБР, Міжурядова науково-політична платформа з біорізноманіття та екосистемних послуг) та можливість додаткового використання  їх фінансово-економічного та іншого потенціалу для реалізації завдань у сфері сталого використання та охорони земель;

- процес децентралізації влади та розширення прав місцевих громад на розпорядження природними ресурсами, включаючи землі, що відбувається в Україні, а звідси - подальше підвищення ролі фінансово-економічних механізмів, співпраці з місцевим населенням, неурядовими організаціями, приватним сектором, наукового забезпечення, освітньої та просвітницької роботи.

За підтримки ПРООН та ГЕФ у жовтні 2017 р. підготовлено аналітичний звіт щодо стану відображення в програмних документах України та статусу реалізації положень Конвенції ООН про охорону біологічного різноманіття, зі змістом якого пропонуємо ознайомитись.

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Македонія Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

О

Об'єднані Арабські Емірати

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Російська Федерація Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Свазіленд Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Х

Хорватія

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка