Дорогу здолає той, хто йде: Гендерна рівність в Україні


Учасники Міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості» спілкуються зі ЗМІ

«Все вже вирішено, – із посмішкою заявляє народний депутат Юлія Ковалевська, прямуючи зимовим ранком до свого кабінету, – сьогодні ми оголосимо про це на сесії Верховної Ради. Саме час діяти». О такій ранній порі у коридорах парламенту ще порожньо. Від стін коридорів та залів, які майже не бачили жінок з часів незалежності, відлунюють звуки впевнених кроків.

Сьогодні три народних депутати – Ірина Геращенко, Олена Кондратюк та Юлія Ковалевська – оголошують про створення Міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості». Вони представляють і опозицію, і правлячу більшість, і вони готові змінити ситуацію з представництвом жінок, що вже давно склалася у законодавчому органі країни. Дійсно, такі об’єднання є доволі нетиповими в умовах поляризованого та конфронтаційного політичного середовища. Але цього ранку три жінки-лідерки змогли разом з 12 своїми колегами – жінками та чоловіками з різних політичних сил – об’єднатися заради підготовки та внесення змін до законодавства з питань ґендерної рівності, рівного доступу до всіх сфер громадського життя та протидії дискримінації і домашньому насильству.

Основні цінності нового об’єднання засновані на принципі, що необхідно оцінювати, як саме кожна політична дія може вплинути та обмеження, можливості та становище жінок і чоловіків. Всеосяжну стратегію сталого розвитку України у майбутні десятиліття можна реалізувати лише за умови, якщо будуть враховані точки зору і чоловіків, і жінок.

Створення міжфракційного об’єднання не є раптовою подією. Цей результат тривалої роботи ПРООН у сфері забезпечення рівних прав жінок та чоловіків і попередження та протидії домашньому насильству. Протягом 17 років ПРООН розбудовувала спроможність, просувала та сприяла розповсюдженню ідей ґендерної рівності в Україні за фінансової підтримки урядів Швеції, Японії та Європейського Союзу. Цінності, підходи та теми, пов’язані з рівними правами жінок і чоловіків, постійно обговорювалися з українськими політиками – і це стало соціальною платформою для створення парламентського об’єднання. Відчуваючи ці настрої, підтримку та запити з боку своїх виборців, ці депутати – хоча вони і є політичними опонентами – змогли об’єднати свої зусилля задля спільної справи.

Включення питань рівності до порядку денного

Прийнявши у 1995 р. Пекінську платформу дій, Уряд України взяв на себе зобов’язання щодо низки важливих завдань у сфері розширення можливостей жінок. Пізніше Україна підтвердила свої зобов’язання щодо ґендерної рівності, прийнявши Цілі розвитку тисячоліття. Перший національний план покращення становища жінок було затверджено ще у 1997 р. Тим не менш, незважаючи на політичні декларації, «на місцях» залишалося багато проблем.

Середній розрив в оплаті праці чоловіків і жінок становить більше 27%. Різниця в очікуваній тривалості життя чоловіків і жінок у середньому складає приблизно 12 років. Це означає, що багато чоловіків не доживають до пенсійного віку. Рівень представництва жінок у парламенті нижче за 10%. Випадки домашнього насильства майже не розголошуються, тому практично всі кривдники залишаються без покарання. Зважаючи на це, уряд звернувся до ПРООН за експертною допомогою, і ґендерні перетворення поступово почали пришвидшуватися.

Такі сфери, як участь жінок у політичному життя, утвердження принципів рівності у галузі освіти та поширення ґендерної чутливості державних службовців були визначені як пріоритетні напрямки спільної роботи. Втім, ці напрямки мають бути підкріплені та інтегровані у відповідні політичні стратегії та правові рамки, що дозволило б зробити національний порядок денний щодо забезпечення рівності жінок і чоловіків сталим та дієвим.

Відповідно, у 2001 р. Україна першою серед країн СНД прийняла Закон «Про попередження насильства в сім’ї». Продовження співпраці з ПРООН дозволило створити передумови для прийняття іншого важливого правового інструменту – Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» (2005 р.), у якому вперше було встановлено недопустимість ґендерної дискримінації та було закладено основи діяльності національних органів влади, їхніх повноважень та взаємодії у сфері ґендерної політики, що пізніше стало називатися Національним ґендерним механізмом (НҐМ). Зважаючи на ці важливі досягнення у законодавчій галузі, уряд України прийняв Державну програму з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 р. Виконання та контроль за виконанням Державної програми було покладено на щойно створений НҐМ, координацією діяльності якого займалося Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту. Оскільки цей механізм був новим, ПРООН надала допомогу із розбудови його спроможності. Було проведено численні тренінги, круглі столи та інші заходи з підвищення кваліфікації, встановлено партнерство між національними та закордонними службовцями та експертами. Це значно розширило можливості Міністерства, яке у середині 2010 р. вже мало достатній потенціал для початку підготовки нової Державної програми забезпечення ґендерної рівності на 2011-2015 рр. За рахунок експертних консультацій та підтримки ПРООН ця Програма була складена вже відповідно до принципів планування, орієнтованого на результат. Крім того, значний внесок у процес її розробки було здійснено організаціями громадянського суспільства. Уряд та НУО тісно співпрацювали у розробці такого документу вперше: вони дослухалися один до одного та спільно взяли на себе відповідальність за ідеї та напрямки, передбачені проектом Програми.

Наприкінці 2010 р. відбулися радикальні зміни: за ініціативи Президента була проведена реформа уряду, що призвело до ліквідації Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. Оскільки саме це Міністерство було ключовим, центральним елементом Національного гендерного механізму, впровадження ґендерної політики в Україні призупинилося. НҐМ було завдано майже смертельного удару.

Маючи сильну підтримку з боку громадянського суспільства, ПРООН розпочала активну кампанію щодо попередження того, щоб питання ґендерної рівності були виключені з порядку денного роботи уряду. Нарешті, завдяки відданій допомозі міжнародного співтовариства, донорських установ та партнерів з співпраці та розвитку, у грудні 2011 р. функції із забезпечення ґендерної рівності та протидії домашньому насильству були покладені на Міністерство соціальної політики.

Підтримка агентів змін

Очевидно, що робота на найвищому політичному рівні є важливим завданням для розширення можливостей жінок, забезпечення рівності та протидії домашньому насильству. Але крім цього, ПРООН розпочала інвестування у людський капітал, необхідний для того, щоб правильні закони почали виконуватися. Як показала співпраця з державними службовцями на різних рівнях, необхідно було забезпечити відповідній рівень ґендерної чутливості – особистого розуміння, що таке ґендерна рівність та навіщо вона потрібна. Прагнучи підвищити ґендерну чутливість фахівців, які працюють над впровадженням ґендерної політики на місцях – державних службовців, працівників сфери освіти та правоохоронних органів – ПРООН здійснила колосальний крок. Була організована наймасштабніша у країнах СНД каскадна тренінгова програма з питань ґендерної рівності.

Доктор наук Оксана Кікінежді називає тренінги ПРООН основним фактором, що сприяв втіленню її найбільшої професійної мрії – створення в її університеті кафедри ґендерних досліджень. «Я була одним з тренерів ПРООН у рамках цієї програми, але я усвідомила, що для розвитку ґендерної чутливості у майбутніх вчителів необхідний ще більш міцний фундамент, – розповідає пані Кікінежді, прогулюючись в парку Тернопільського національного педагогічного університету імені Гнатюка, – каскадні тренінги ПРООН не тільки змінили життя багатьох вчителів, яких я навчала протягом року, вони також допомогли мені досягти моєї мрії – створення потужного академічного осередку для підготовки молодих фахівців з питань ґендерної рівності. Наша кафедра є однією з п’яти перших кафедр, створених в Україні за підтримки ПРООН» – говорить вона з гордістю.

У партнерстві із інститутами підвищення кваліфікації державних службовців, вчителів та дільничних інспекторів міліції ПРООН організувала тренінги із практичного застосування принципів ґендерної рівності та попередження домашнього насильства у відповідних тематичних сферах. Залучення цих інститутів замість створення нових структур було важливим рішенням ПРООН, оскільки це один з головних факторів забезпечення сталості цієї діяльності.

Для того, щоб охопити тренінгами максимальну кількість державних службовців, вчителів та дільничних інспекторів, була використана модель каскадних тренінгів. Спочатку були проведені чотиритижневі тренінги для тренерів, у результаті яких було підготовлено приблизно 250 майбутніх тренерів. Після цього тренери проводили семінари для відповідних груп слухачів в інститутах підвищення кваліфікації. Це дозволило досягти таких результатів: з осені 2009 р. до кінця 2011 р. у каскадній програмі ПРООН взяв участь 17 921 державний службовець, 23 325 вчителів та 9 024 дільничних інспекторів. Це складає критичну масу спеціалістів – тобто їхні знання та досвід вже не можуть бути втрачені та обов’язково будуть використовуватися у їхньому професійному середовищі.

У процесі проведення тренінгів виникали перші ініціативи, що встигли призвести до практичних результатів, які є позитивним прикладом та надихають інших. Після того, як такий тренінг відвідали викладачі Сумського державного університету, вони вирішили створити у своєму ВНЗ більш дружнє до сім’ї середовище та заснували перший в Україні центр денного догляду за дітьми, в якому працюють волонтери. Він називається «Студентський лелека». Цей центр дозволяє студентам, у яких є маленькі діти, суміщати навчання із відповідальним батьківством. Така модель вже пройшла апробацію у чотирьох ВНЗ в Україні. Іншим прикладом є проект жінок-депутаток Чернівецької обласної ради, які зібрали своїх колег та віддали частину власної зарплатні на додаткове видання підручника «Ми різні, ми рівні» для шкіл області – до речі, цей підручник було підготовлено за підтримки ПРООН.

Коли фінансування каскадних тренінгів завершилося, стало очевидним, що державні інститути підвищення кваліфікації готові підхопити цю ініціативу та продовжити тренінгові програми власними зусиллями. Інформація про тренінги розповсюдилася через неформальні професійні мережі, і до інститутів надійшла величезна кількість запитів про можливість проведення додаткових тренінгів з ґендерної чутливості. Самі вчителі, державні службовці та дільничні інспектори відзначають вплив, який участь у тренінгах здійснила на їхню професійну кар’єру та особисті уявлення про ґендерну рівність. Таким чином, в Україні з’явився величезний досвід ґендерних перетворень на практичному рівні.

Включення ґендерних питань до системи освіти

Розповсюдження ґендерних знань, які можуть бути застосовані на практиці, є важливим елементом сприяння українському суспільству на шляху до ґендерної рівності. У той же час, результати опитувань громадської думки свідчать, що українці визначають сім’ю та систему освіти як те середовище, де формуються життєві навички та моделі поведінки, приймаються рішення про вибір професії, цінності та позицію у житті. Одночасно з цим українські ВНЗ все більше виражали зацікавленість у підтримці ґендерних досліджень та їхній інституціоналізації у системі освіти.

У відповідь на цю зацікавленість ПРООН постійно надавав підтримку процесу включення ґендерних питань до системи освіти у партнерстві з Міністерством освіти і науки та окремими навчальними закладами. Протягом останніх років в Україні значно зріс інтерес до досліджень із ґендерної тематики Тому ПРООН надала п’ять малих грантів на відкриття п’яти кафедр з ґендерних досліджень в українських ВНЗ – перших кафедр такого роду у країнах СНД. На цих кафедрах працюють досвідчені та віддані дослідники та викладачі, вони будуть готувати майбутніх науковців та спеціалістів, які у майбутньому використовуватимуть знання, навички та чутливість до ґендерних питань на своєму робочому місці.

Але ПРООН працювала не тільки у сфері вищої освіти. Так, ПРООН надала підтримку із проведення ґендерної експертизи освітніх стандартів початкової та середньої школи за різними предметами – від фізики до історії та культури. За допомоги ПРООН співробітники Міністерства освіти і науки та представники академічного середовища розробили комплексні рекомендації щодо включення ґендерного виміру до майбутніх навчальних планів та посібників. Ці рекомендації вже були використані у роботі Міністерства під час перегляду навчальних програм та планів з історії (у 2011 р.)

Довгий та звивистий шлях

Тривалі роки українське суспільство просувалося на шляху до забезпечення ґендерної рівності та кращого розуміння її важливості. Важливим звершенням у цьому аспекті є поява у Верховній Раді України Міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості». Незважаючи на насмішки окремих «традиційних» політиків, які досі переконані, що це все «феміністичні забавки», за три місяці до об’єднання увійшло 20 депутатів. Воно стало основним внутрішнім парламентським контрольним органом, що ставить питання ґендерної рівності у центр уваги. Продуктивна діяльність міжфракційного об’єднання у різних сферах – починаючи від спільної розробки проектів нормативних актів щодо збільшення покарання кривдників за випадки домашнього насильства та відміни скорочень обсягів виплат одиноким матерям до масштабних кампаній із осуду дискримінаційних заяв українських політиків – дає важливі сигнали українській громадськості. Запит щодо змін було почуто і робота з реагування на нього розпочалася.

Соціальні структури на місцевому рівні поступово починають сприймати принципи рівних прав і можливостей чоловіків і жінок, оскільки замість застарілих стереотипів приходить розуміння більш егалітарних моделей поведінки. Вчителі розробляють ґендерно-чутливі навчальні плани. За підтримки ПРООН більше 63% дільничних інспекторів міліції в Україні пройшли інтенсивне навчання з питань попередження та протидії насильству в сім’ї. Тисячі державних службовців навчилися оцінювати місцеві пріоритети та програми розвитку через призму ґендерної рівності. Кафедри ґендерних досліджень ведуть наукову діяльність та готуються спеціалістів, які будуть використовувати нові знання та поширювати цінності на своєму робочому місці.

Тим не менш, цей процес ще не закінчено, досягнення відбувалися у вигляді «двох кроків вперед і одного назад». Міжфракційне депутатське об’єднання намагається добитися розгляду та прийняття проекту закону про внесення змін до чинного законодавства України, відповідно до якого передбачено (серед іншого) запровадження ґендерних квот для забезпечення більш збалансованого представництва жінок у Верховній Раді України. Наразі після бурхливого обговорення цей законопроект було відхилено та повернено для доопрацювання – тобто, він ще навіть не пройшов першого читання. У 2012 р. Україна обіймала невисоке 64 місце у Світовому індексі ґендерної рівності (звіті, який щорічно готується Світовим банком), у тому числі у зв’язку з низьким рівнем участі жінок у процесах прийняття рішень, але після останніх парламентських виборів рівень представництва жінок майже не зріс. Експерти стверджують, що за відсутності заходів із позитивної дискримінації (наприклад, квот) у новій змішаній виборчій системі жінкам важче пройти до парламенту.

Не викликає сумнівів, що єдиною можливістю забезпечити збалансований та сталий розвиток, демократичне врядування та покращити якість життя є повноцінне використання таланту, здібностей та потенціалу всього суспільства. Проте в Україні ще має відбутися масштабна зміна ставлення суспільства до питань ґендерної рівності. Необхідний певний час для того, щоб ґендерно-чутливі погляди та ставлення стали соціальною нормою. Шлях до ґендерної рівності є довгим та звивистим. Але він точно підкориться тому, хто йде ним.