Краще життя для сімей з дітьми з особливостями розвитку

image

Сашко, 6-річний світловолосий хлопчик з ясною посмішкою, донедавна не міг ходити до дитячого садка, на відміну від інших діток свого віку. Після того, як йому поставили діагноз «аутизм», він був змушений проводити більшість часу вдома. На щастя, його обожнює вся сім'я –  батьки, бабуся та молодший братик. Особливо він любить грати в розвиваючі ігри зі своєю мамою Нелею. Тим не менш, донедавна дитина весь час перебувала в оточенні одних і тих самих людей, що не сприяло нормальній соціальній адаптації.

Матері Сашка, після його народження, довелося покинути добре оплачувану роботу менеджером, щоб віддати все тепло та енергію синові. Вона також шукала можливості, щоб її син міг спілкуватися з іншими дітьми –  такими, як він.

 Кілька місяців тому вона дізналася про Відділення денного догляду в Києві, створеного при одному з територіальних Центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Також такі відділення можуть відкриватися при центрах реабілітації.

 На початку мама Сашка поставилась обережно до такої можливості. Як будь-яка мати, вона хотіла кращого для своєї дитини. Тому була приємно здивована, коли побачила доброзичливий та відповідальний персонал, повністю відданий справі догляду за дітьми з особливими потребами.

 По суті, відділення денного догляду за дітьми з особливими потребами виглядає як спеціальний дитсадок, де надається кваліфікована допомога та індивідуальний догляд.

Спеціалісти центру відслідковують емоційне та фізичне благополуччя дітей, дбають про дотримання особливого режиму дня та харчування, прийняття ліків, а також прогулянок на відкритому повітрі у супроводі вихователів. Також діти грають в розвиваючі ігри та один з одним.

  «Я б першою дізналася, якби мій син почувався незатишно у центрі, бо він відкрито показує свої емоції, –  відзначає мама Сашка. –  Напрочуд, щоранку він з нетерпінням чекає прибуття до відділення денного догляду, щоб погратися зі своїми друзями і вихователями. Я така щаслива, коли бачу, що він розвивається соціально, і відчуваю неймовірну вдячність до людей, які там працюють».

 «Ми намагаємося дати всю нашу увагу і турботу дітям, –  розповідає завідувач відділу денного догляду в Києві. –  Більшість із них потребують ​​допомоги з годуванням або вдяганням».

un

Донедавна в Україні не було такого поняття, як відділення денного догляду, хоча практика існує у світі. Ця модель була впроваджена за сприянням проекту ПРООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні»  у співпраці з Міністерством соціальної політики України. Спочатку були розроблені Державні стандарти денного догляду, затверджені Міністерством у липні 2013 року. У жовтні 2013 року Міністерство також розробило та ухвалило Типове положення про відділення денного догляду для дітей-інвалідів, що сприяло запровадженню таких центрів в Україні.

 На сьогоднішній день існує близько 80 відділень денного догляду в різних містах України, де соціальні послуги отримують понад 1 500 людей різного віку*. Вони призначені для обслуговування людей, які потребують сторонньої допомоги: або дітей з особливими потребами, або людей похилого віку, або дорослих людей з інвалідністю, які можуть перебувати в центрі денного догляду, за наявності в своєму районі, протягом дня, а ввечері повертатися додому.

 «Тепер, коли моя дитина може проводити день в спеціальному центрі, у мене з’явилася можливість вийти на роботу, або просто спланувати свій день інакше, є більше часу, –  говорить мама Сашка. – У мене є змога вибирати, без почуття вини. Це розкіш для батьків, що мають дітей з особливостями розвитку, і я дуже ціную таку нагоду».

 Загалом в Україні нараховують близько 164 200 дітей з особливостями розвитку, переважна частина яких потребують послуги денного догляду. В цілому в Україні близько 2,6 млн. осіб з інвалідністю (дорослих і дітей)*. Як бачимо, існує потреба в нових центрах денного догляду.

 «Ми не можемо прийняти всіх дітей з особливими потребами, в нашому центрі передбачено догляд не більше двадцяти чоловік , – продовжує завідувач одного з відділень. – До того ж, деякі батьки, які не мають власного авто або зручного маршруту громадського транспорту, підходящого для перевезення людей з обмеженими можливостями пересування, не можуть привести дітей до центру. І ці діти змушені лишатися вдома, без соціальної взаємодії, яку, безумовно, може забезпечити наше відділення».

 

Більше того, в Україні є ще понад 3 000 дітей з особливими потребами, які перебувають в державних інтернатах**. Теоретично, велика частина з них могла би скористатися послугою денного догляду. У такому разі можна було б уникнути розлучення із сім’єю, і дитина росла би у більш сприятливому середовищі – в сім’ї.

 Підвищення обізнаності про такі послуги може заохочувати місцеві громади виступати за впровадження нових центрів денного догляду в їх населених пунктах, відповідно до соціальної ініціативи, оголошеної урядом в 2013 році.

 ПРООН в Україні прагне до постійного покращення якості життя людей з особливими потребами та їх сімей за рахунок впровадження нових соціальних послуг для них. Проект «Підтримка реформи соціального сектору в Україні» діє  з 2011 року.

 

 *2013 Річний звіт Міністерства соціальної політики в Україні.

** Статистичні дані, надані Міністерством соціальної політики в Україні на кінець 2013.