У Женеві обговорили державну доповідь про виконання Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації

12 серп. 2016

Українська делегація, до складу якої увійшли представники державних установ, взяла участь в обговоренні зобов’язань України, успішних практик та проблемних питань у рамках Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Женева,12 серпня 2016 року – Комітет з ліквідації расової дискримінації завершив розгляд об’єднаної двадцять другої та двадцять третьої періодичної доповіді України про виконання положень Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Під час представлення позиції держави, Тамара Мазур, заступник Міністра культури України, згадала про складну та нестабільну ситуацію в країні. Водночас, вона зазначила, що, як ніколи раніше, прийшов час для просування ключових реформ у сфері прав людини, у тому числі спрямованих на боротьбу з расовою дискримінацією та нетерпимістю.

Ірина Страшненко, начальник Управління міжнародного співробітництва Міністерства культури України, у свою чергу додала, що антидискримінаційний закон від 2012 року багато в чому покращив правову ситуацію в країні щодо заборони дискримінації. Крім усього іншого, закон закріпив загальне визначення дискримінації та чітко визначив його основні форми, у той же час перелік ознак, за якими дискримінація заборонена, є невичерпним. Також, Національна стратегія у сфері прав людини та План дій щодо її реалізації до 2020 року передбачають конкретні заходи щодо боротьби із дискримінацією. Україна також привела своє антидискримінаційне законодавство у відповідність до міжнародних та європейських стандартів і у 2015 році удосконалила законодавче регулювання статусу біженців.

Позитивні зміни мають місце і у правоохоронців: для боротьби із нетерпимістю та расовою дискримінацією у структурі нової поліції було створено національний контактний пункт з питань злочинів, учинених на ґрунті ненависті. Представники української делегації зазначили, що поліція проводить профілактичну роботу з лідерами та членами молодіжних радикальних організацій.

Експерти Комітету, у свою чергу, привітали дотримання Україною своїх зобов’язань щодо звітування, не дивлячись на нелегкі часи у державі, зокрема окупацію Автономної Республіки Крим та збройний конфлікт на сході України. Вони позитивно відмітили ті правові та політичні заходи, які вживаються для боротьби із дискримінацією, та плани дій щодо протидії усім формам расизму, ксенофобії та релігійної нетерпимості.

Члени Комітету посилались на дані, представлені громадянським суспільством в альтернативній доповіді, про недоліки системи реєстрації та розслідування злочинів на ґрунті ненависті в Україні (тільки 3 зареєстровані у 2012 році злочини проти 19 нападів, які були згадані неурядовими організаціями), а також недоліки притягнення до суду за такі злочини, що призвело до постановлення тільки 7 судових вироків за такими  справами з 2012 до 2016 року. Таким чином, як відмітили експерти, часто застосовується практика, за якої такі злочини не помічаються.

Інший аспект, на який було зроблено наголос під час обговорення, це вжиття заходів, спрямованих на захист ромської громади та сприяння їх інтеграції у суспільство. Поряд з тим, що зусилля українського Уряду в цій сфері були позитивно відмічені, експерти наголосили, що велике занепокоєння викликає високий рівень насильства та інших расово-обумовлених дій проти ромського населення, низький рівень освіти, а також недостатнє фінансування імплементації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

Підсумовуючи, Йон Кам Джон Йон Сік Йен, експерт та доповідач Комітету по Україні, високо відзначив той факт, що делегація чесно та відверто відповіла на всі питання, у тому числі незручні та спірні. Проблеми, які підіймались у ході обговорення, увійдуть до заключних зауважень, які готуються спільно всіма членами Комітету та будуть поширені публічно у кінці серпня.

 

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Македонія Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

О

Об'єднані Арабські Емірати

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Російська Федерація Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Свазіленд Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Х

Хорватія

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка