Особливий випадок: переселенка з ВІЛ-позитивним статусом захистила свої права

7 серп. 2017

Від початку збройного конфлікту на сході України та подій у Криму більше трьох років тому, в країні відбувається масштабне переміщення населення. Управління Верховного комісара ООН з прав людини повідомляє про понад 2 мільйони переміщених осіб, в тому числі 1,2 мільйона осіб, що змінили місце проживання всередині країни. Оцінки свідчать, що близько 70% внутрішньо переміщених осіб є жінками. Масове переміщення призвело до перебоїв у наданні базових послуг, що особливо впливає на найбільш вразливі групи.

Неля, 37 років, мешкала в Донецькій області, але змушена була переїхати до Харківської області після того, як одного ранку вона потрапила під обстріл у момент, коли відводила сина додому з дитячого садочку. "Це було приблизно пів на шосту вечора. Я йшла з моїм сином і його другом з дитячого садка. На той момент було оголошено про припинення вогню, тож діти продовжували навчання в школах та дитячих садках, - згадує Неля. - Раптом почався обстріл. Коли впала перша бомба, ми образу лягли на землю. Я схопила дітей, заштовхала їх за бетонну плиту і прикрила собою зверху. Потім було ще п'ять бомб".

Із Неліного тіла згодом дістали вісімнадцять фрагментів шрапнелі. Після численних операцій в Харкові, її зір все ще був під загрозою. У момент обстрілу її єдиною думкою було врятувати дітей і не втратити свідомість. Цей трихвилинний інцидент відбувся 13 серпня 2014 року і повністю розділив життя Нелі на "до" та "після".

На момент обстрілу життя Нелі вже не можна було назвати легким. Мати-одиначка з двома дітьми, яка працювала га заводі і яка чотири роки тому дізналася про свій ВІЛ-позитивний статус, який, на щастя, не передався її дітям. Заручившись підтримкою родичів і друзів, Неля регулярно приймала таблетки в рамках антиретровірусної терапії (АРТ), яку їй було призначено в місцевому центрі СНІДу для зменшення вірусного навантаження ВІЛ в її організмі. Вона дбала про власне здоров'я. "У мене було все, що мені було потрібно. Грошей було не так багато, але достатньо, щоб жити нормальним життям разом з дітьми. Але тепер у нас немає впевненості в тому, чого очікувати завтра і куди йти ..."

За підтримки адвоката та соціальних працівників проекту НУО «Позитивні жінки», що діє за підтримки ПРООН в рамках гуманітарної ініціативи, сім'я переїхала до Харкова, оскільки Неля потребувала спеціалізованої медичної допомоги. Вона разом з дітьми мешкала в колишньому дитячому таборі "Ромашка" разом з іншими внутрішніми переселенцями. Коли інші мешканці дізналися з телевізійних новин про ВІЛ-позитивний статус Нелі (вона погодилася відкрити свій статус журналістам), вони почали вимагати вигнати родину з центру розміщення ВПО. Аби захистити свої права, Нелі довелося звернутися за правовою допомогою до ініціативи НУО «Позитивні жінки», що реалізується за фінансової підтримки ПРООН.

Окрім проблеми з місцем проживання, Неля також зіткнулася з численними відмовами від харківських лікарень, які під різними приводами відмовлялись провести їй операцію, якої вона гостро потребувала: Неля ризикував втратити зір через травму голови, яку вона отримала під час бомбардування. Вони пояснювали це тим, що не можуть оперувати ВІЛ-позитивну жінку.

Місцева НУО, яка допомогла Нелі переїхати з Донецька до Харкова, допомогла їй зареєструватися в Харківському СНІД-центрі, де вона продовжувала отримувати АРТ, забезпечувала соціальний нагляд та юридичну підтримку, щоб зареєструвати її як внутрішньо переміщену особу, а також допомогла отримати статус інваліда. Нарешті, із допомогою НУО Неля прошла необхідну їй операцію.

У рамках програми гуманітарної допомоги при ВІЛ, запровадженої ПРООН у 2015 р., поточна програма "Національна гаряча лінія" зі СНІДу відслідковує порушення прав ЛЖВ (людей, які живуть з ВІЛ), переміщених із зони конфлікту в інші області. Аналіз результатів моніторингу ПРООН щодо становища переміщених жінок показав, що їхні права нерідко порушуються, що пов’язано із складною економічною ситуацією та зростанням випадків домашнього та/або пов’язаного зі збройним конфліктом насильства, проституцію та торгівлю людьми. Зростає рівень проституції в районі збройного конфлікту через велику військову присутність і населення, яке потребує коштів для існування. Програма ООН з ВІЛ/СНІДу (UNAIDS) повідомляє, що рівень захворюваності на ВІЛ у цих областях зростає.

Під час конфлікту, стан здоров'я та доступ до медичних послуг погіршуються через обмежені можливості отримати доступне медичне обслуговування. Також роль відіграє той факт, що медичні установи, які перебувають у підконтрольних уряду територіях, тепер мають забезпечувати потреби як місцевого населення, яке проживало в цих районах (другий рівень адміністративного поділу) до конфлікту, так і тих, хто перемістився з районів, тимчасово непідконтрольних уряду. Транспортна логістика невідкладної медичної допомоги була повністю порушена через зменшення кількості закладів охорони здоров'я. Оскільки ці лікарні розташовані в містах Донецьк та Луганськ, які перебувають на непідконтрольній території, в регіоні відсутня спеціалізована лікарняна допомога. Це спричиняє багато проблем для людей, які потребують спеціалізованого медичного обслуговування, оскільки лікарні другого рівня не завжди здатні задовольнити потреби цих людей (див. детальний звіт). ЛЖВС звертаються за медичною допомогою до сусідніх Харківської та Дніпропетровської областей.

ПРООН координує діяльність щодо захисту прав ВІЛ-інфікованих жінок та дівчат, припинення ґендерно-зумовленого насильства та розширення можливостей для уразливих груп населення. Тож, починаючи з 2015 року ПРООН в Україні підтримує заходи в рамках Національної відповіді на епідемію ВІЛ-інфекції в Україні. Основною метою цієї ініціативи є моніторинг порушень прав внутрішньо переміщених ЛЖВ за допомогою формалізованого оцінювання, наявних національних та регіональних онлайнових систем моніторингу, національної гарячої лінії з питань ВІЛ 0-800-500-451 та надання правової допомоги та соціальної підтримки ВІЛ-інфікованим особам та ЛЖВС з акцентом на жінок та дівчат. Завдяки цим заходам близько 9 000 внутрішньо переміщених осіб з ВІЛ та груп високого ризику були поінформовані про їхні права та можливість отримання правової допомоги; 1 563 клієнти отримали прямі юридичні послуги, зокрема проведено понад 1700 консультацій.

Протягом кількох останніх років, у партнерстві з НУО "Позитивні жінки", ПРООН в Україні надає допомогу ВІЛ-інфікованим жінкам та жінкам з уразливих груп населення. Було підтримано мережу з надання юридичних та соціальних послуг в областях, куди впродовж 2015-2016 рр. прибуло багато ВПО, при цьому особливий акцент робиться на допомозі ВІЛ-позитивним жінкам. У 2016 р. НУО "Позитивні жінки" надала соціальну та правову допомогу близько 300 ВІЛ-позитивним та переміщеним жінкам у шести областях. У 2017 році діяльність відповідної програми ПРООН спрямована на підтримку ВІЛ-позитивних жінок, жінок із груп високого ризику, а також тих, хто зазнав ґендерного насильства на підконтрольних уряду територіях Донецької та Луганської областей.

 

Довідка:

За даними Центру громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України, станом на 1 січня 2017 р. було зареєстровано 1614 ВІЛ-позитивних внутрішньо переміщених осіб, у тому числі 784 жінки, яких було направлено для отримання медичної допомоги.

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Македонія Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

О

Об'єднані Арабські Емірати

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Російська Федерація Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Свазіленд Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Х

Хорватія

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка