Змінюючи журналістську освіту: права людини як основна цінність

20 лист. 2017

Омбудсман Валерія Лутковська розповідає про результати Загальнонаціонального дослідження про права людини.

Як ви зазвичай отримуєте інформацію про права людини та можливості їх захистити? Нещодавнє загальнонаціональне дослідження «Що українці знають і думають про права людини», проведене Центром інформації про права людини та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, виявило, що для українців преса є одним з основних джерел інформації про права людини. Троє з чотирьох опитуваних в Україні відповіли, що про права людини дізнаються з телебачення, а 57% респондентів визнали, що телебачення формує їхнє уявлення про права людини. Інші медіа-канали, такі як Інтернет та соціальні медіа, також були названі важливими джерелами інформації, у той час як сім'я, друзі та формальна освіта виявились не такими впливовими.

Рівень довіри  до ЗМІ у цьому питанні продемонстрував важливість посилити висвітлення теми прав людини серед спільноти журналістів . 10 листопада 2017 року голови усіх Українських журналістських вищих навчальних закладів, Омбудсман та активісти з прав людини зібрались на тематичні засіданні “Зміни в журналістські освіті”, щоб обговорити шляхи та стратегії інтеграції теми про права людини у журналістику.

Вітаючи учасників, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини, пані Валерія Лутковська наголосила: «Сьогодні відбулася історична зустріч, ми закладаємо підґрунтя для освіти журналістів». Також вона зазначила, що без знання міжнародних стандартів з прав людини, статті 10 Європейської конвенції з прав людини (свобода слова) та статті 8 (право на повагу до приватного життя), не можна випускати студентів до роботи журналіста. Тому дуже важливо, якомога скоріше включати в навчання майбутніх журналістів знання з права людини.

Ігор Гуцуляк, консультант ПРООН в Україні з питань демократичного врядування, зазначив «Відповідно до базового дослідження про права людини в Україні, ЗМІ є ключовим джерелом інформації про права людини для українців. Медія також визнається як один із найбільш дієвих механізмів захисту прав людини. Відтак, дуже важливо збільшувати обізнаність про права людини серед журналістів, задля досягнення балансу між пошуками сенсацій та дотримання прав людини. Ми маємо запобігти маніпуляціям. Високий рівень довіри до ЗМІ накладає на них і значну відповідальність».

Під час засідання також обговорили унікальну ініціативу: «Академія з прав людини для викладачів журналістики».  За підтримки ПРООН в Україні Академія є спільною ініціативою Інституту журналістики, Центру інформації про права людини та Офісу уповноваженого ВРУ з прав людини. Костянтин Шендеровський, доцент Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, підкреслив: “Академія має на меті підвищити обізнаність викладачів журналістики щодо прав людини й завдяки цьому посилити чутливість ЗМІ  до проблематики меншин та вразливих груп, а також сприяти дотриманню етичних журналістських стандартів у висвітленні питань, пов'язаних із правами людини, рівності та недискримінації”.

У проекті беруть участь 24 викладачі з 20 університетів України (Київ, Львів, Черкаси, Житомир, Ужгород, Херсон, Кропивницький, Харків, Хмельницький та інші міста). Навчання розпочалось у вересні 2017 року і триватиме по березень 2018 р. Учасники академії будуть поширювати систематичний підхід до висвітлення прав людини у навчанні журналістів у своїх закладах. Цього можна досягти, розробивши спеціальний курс про права людини для журналістів, або інтегрувавши цю тему в існуючі навчальні програми.

Під час засідання учасники також затвердили рішення, які удосконалять систему освіти журналістів та стануть дорожньою картою для навчання майбутніх працівників ЗМІ основам прав людини.

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Македонія Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

О

Об'єднані Арабські Емірати

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Російська Федерація Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Свазіленд Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Х

Хорватія

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка