Хвиля погромів ромських таборів радикально налаштованими групами, яка прокотилася Україною протягом останніх кількох місяців, показала низький рівень толерантності в країні до ромської етнічної меншини.

За останні три місяці було зруйновано шість ромських таборів у Київській, Тернопільській та Львівській областях від яких постраждало щонайменше 160 ромів, у тому числі діти. Цілі сім’ї опиняються на вулицях без майна та місця проживання.

Історія однієї ромської громади в Україні, яка у травні 2018 року змушена була покинути поселення після того як все їхнє майно було спалено, а їхні життя опинилися під загрозою, - типова.

22 травня група з 20 осіб напала та спалила табір маленької ромської громади, яка майже 2 роки проживала у Великогаївському лісі біля Тернополя.

Згідно з офіційними даними поліції, ніхто не постраждав, однак координатор регіонального офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Володимир Шевченко розповів іншу історію. Він знав, що під час нападу у таборі знаходились жінки та маленькі діти віком від 4 до 13 років.

Відповідно до деяких медіа, у поселенні знаходилося понад 30 дітей коли прийшли нападники. Володимир також дізнався, що під час рейду деякі роми отримали поранення та опіки, однак вони не зверталися до поліції через страх помсти.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова відкрила провадження за фактом нападу, який має ознаки дискримінації за національністю та розпалювання ворожнечі до ромської національної меншини.

Тим часом Шевченко відправився на пошуки жертв нападу. Він ходив вулицями міста майже два дні, розпитуючи перехожих про будь-яку інформацію, і врешті знайшов групу ромів, які сиділи на траві біля автовокзалу.

«Вони сиділи там налякані без їжі та води. Роми розказали, що табір розділився на кілька груп аби сховатися від нападників», - розказав Володимир.- Тікали, не взявши одягу, документів чи грошей».

«Усе їхнє майно було спалене, однак вони не хотіли звертатися до поліції, остерігаючись, що нападники помстяться».

«Я вмовив ромів розповісти правоохоронцям правду про всіх постраждалих. Навіть після того, як ромам пообіцяли, що про їхню безпеку подбають, вони все ще вагалися», - продовжив правозахисник.

Поки потерпілі перебували у поліції, Шевченко звернувся до управління охорони культурної спадщини, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації за підтримкою. Він також попросив про допомогу благодійний фонд «Карітас», який подбав про їжу та одяг для постраждалих.

Після того як роми подали заяву у поліцію та вперше за 48 годин поїли нормальної їжі, залишилась ще одне нерозв’язана задача – де всі ці люди тепер будуть жити? Вони хотіли поїхати до своїх родичів у Сваляву у Закарпатські області, однак у них не було грошей туди дістатися. Володимир звернувся до фонду «Відродження», і ті погодилися покрити всі транспортні витрати.

30 травня вісімнадцять ромів, включаючи маленьких дітей, які втратили свої домівки, поїхали на Закарпаття до своїх родичів. Для того щоб облаштуватися на новому місці інший благодійний фонд, який опікується ромами, надав їм підтримку. Наразі вони мирно проживають у Закарпатській області поблизу своїх родичів, будуючи нове життя.

«Ми всі маємо розуміти, що роми знаходяться у нерівних умовах», - пояснює Володимир.

«При народженні, багатьох з них не зареєстрували батьки тож вони не мають ідентифікаційних документів. Відповідно до Українського законодавства, лише людина зі свідоцтвом про народження може отримати паспорт. Багато ромів, які народилися та все життя прожили в Україні, не можуть отримати паспорт та насолоджуватися усіма правами, які мають українці, – правом на медичну допомогу, або правом на освіту. Вони також не можуть звернутися до поліції та подати заяву, якщо у них немає документів".

"Єдиний вихід з цієї ситуації  - підвищувати обізнаність ромів щодо українського законодавства, та забезпечити рівний доступ до освіти, медицини та правової допомоги".

Володимир продовжує допомагати постраждалим від нападу пристосовуватися до життя у новій громаді.  Наразі регіональний координатор офісу Уповноваженого допомагає їм відновити документи, які згоріли у пожежі. Він також допомагає їм шукати гроші на купівлю будинка, адже тієї ночі вони втратили всі свої збереження.

Так само як інші країни-члени Організації Об’єднаних Націй, Україна приєдналася до глобальних процесів зі сталого розвитку. Порядок денний до 2030 покликаний не залишати нікого осторонь задля соціально інклюзивного світу, у якому враховані потреби найбільш вразливих груп. Дискримінація та нерівність визнаються найбільшими викликами, які необхідно подолати задля сталого розвитку. ПРООН в Україні підтримує офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, щоб сприяти рівності та інклюзивності у державі в рамках мандату з запобігання та протидії дискримінації.

Згідно з соціологічним дослідженням «Що українці знають про права людини», яке було проведено у 2016 році, понад 11% населення країни вважають, що права ромів повинні бути обмежені, а 36% українців вважають, що права цієї соціальної групи можуть бути дещо обмежені за певних обставин.

Регіональні координатори офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини працюють за підтримки проекту «Зміцнення потенціалу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2015-2018 рр.