Індекс людського розвитку: Україна посіла 88 позицію серед 189 країн

14 September 2018

Відповідно до щойно оприлюднених результатів Індексу людського розвитку, прогнозується, що люди, які проживають у країнах з дуже високим рівнем людського розвитку, житимуть на 19 років довше та навчатимуться на 7 років більше, ніж ті, хто живе у країнах із низьким рівнем людського розвитку.

 

 

Київ, 14 вересня 2018 р. – В оновленій статистиці ПРООН представляє Індекс людського розвитку за 2017 рік (ІЛР – значення та позиції) для 189 країн і територій, визнаних ООН, а також ІЛР з урахуванням соціально-економічної нерівності (ІЛРН), індекс гендерного розвитку (ІГР), індекс гендерної нерівності (ІГН) та розділ із п'ятьма інформаційними панелями.

Між Україною та іншими країнами залишаються значні відмінності, коли йдеться про благополуччя населення. Дитина, народжена зараз у Норвегії – країні з найвищим ІЛР – ймовірно проживе понад 82 роки і навчатиметься майже 18 років. Водночас хлопчик, народжений в Україні, найімовірніше проживе 63 роки і присвятить навчанню 12 років. Хоча значна нерівність виникає у багатьох країнах, включаючи деякі найзаможніші країни, в середньому такі країни як Україна, де фіксується нижчий рівень людського розвитку, зазнають більших втрат.

Загалом в Україні спостерігається тенденція до поступового покращення в сфері людського розвитку, але попереду ще чимало роботи: Україна перебуває на 88 місці у рейтингу з 189 країн, для яких вираховується ІЛР. Проте такий показник все ж дозволив країні потрапити у вищу категорію людського розвитку.

Індекс людського розвитку

Індекс людського розвитку (ІЛР) – це підсумковий показник для оцінювання довгострокового прогресу людського розвитку у трьох основних площинах: і) довготривале та здорове життя, іі) доступ до знань, ііі) гідний рівень життя. Довге і здорове життя вимірюється середньою тривалістю життя. Рівень знань вимірюється середньою кількістю років, витрачених на освіту дорослим населенням, тобто середньою кількістю років навчання протягом життя у людей віком від 25 років; а доступ до навчання та знань — очікуваними роками навчання для дітей-першокласників, тобто загальною кількістю років навчання, на які дитина, що досягає шкільного віку, може розраховувати, якщо панівні моделі вікових показників зарахування до школи залишаються незмінними протягом життя дитини. Рівень життя вимірюється валовим національним доходом (ВНД) на душу населення в доларах постійної купівельної спроможності рівня 2011 року, конвертованих за коефіцієнтами переходу на паритет купівельної спроможності (ПКС).

 

 

Місце України за Індексом людського розвитку  

За 2017 рік Україна отримала значення ІЛР 0,751, що є нижчим за середнє значення для країн у групі з високим Індексом людського розвитку, який становить 0,757, та нижчим за середнє значення для країн Європи та Центральної Азії, що складає 0,771. У період з 1990 по 2017 рр. очікувана тривалість життя при народженні в Україні збільшилась на 2,3 роки, середня кількість років навчання збільшилася на 2,2 роки, а середня кількість років навчання зросла на 2,6 роки. Останнім часом рівень життя в Україні, що визначається валовим національним доходом (ВНД) на душу населення, дещо зріс: приблизно на 9% у 2015-2017 рр. Детальніший аналіз компонентів ІЛР, представлений в оновленій статистиці ПРООН 2018 року, засвідчує нерівний розподіл показників по освіті, середній тривалості життя та доходах серед жінок та чоловіків у різних країнах.

Індекс людського розвитку з урахуванням соціально-економічної нерівності

ІЛР є середнім показником основних досягнень людського розвитку в країні. Проте, як і всі середні показники, ІЛР приховує нерівність розподілу людського розвитку серед населення на рівні країни. З цієї причини, у 2010 році ПРООН представило Індекс людського розвитку з урахуванням соціально-економічної нерівності (ІЛРН), який враховує нерівність у всіх трьох площинах ІЛР, шляхом «вирахування» середнього значення кожної площини відповідно до її рівня нерівності.

ІЛР України за 2017 рік становить 0,751. Проте, коли значення зменшується з урахуванням нерівності, ІЛР падає до 0,701, втрата у 6,6 % зумовлена нерівномірністю розподілу індексів за площинами ІЛР. Втрати через нерівність для Казахстану та Російської Федерації становлять 7,9% і 9,5% відповідно. Водночас коефіцієнт людського розвитку з урахуванням нерівностей для України становить 6,5 %, Індекс людського розвитку з урахуванням соціально-економічної нерівності впав до 0,701. Проте прояви нерівності в Україні спостерігаються менше ніж у деяких інших країнах, зокрема у Казахстані та Російській Федерації, які відповідно мають більший розрив – 7.9% та 9.5% відповідно. Таким чином, ІЛР з урахуванням соціально-економічної нерівності (ІЛРН) для України засвідчує менше нерівностей, що стосуються валового національного доходу (ВНД), середньої тривалості життя та рівня знань, порівняно з деякими заможнішими сусідніми країнами.

Індекс гендерного розвитку

У 2014 році Офіс доповідей про людський розвиток запровадив новий індикатор – Індекс гендерного розвитку (ІГР), – розрахунки якого здійснювалися на основі Індексу людського розвитку, диференційованого за статевою ознакою, та визначений як співвідношення жіночого і чоловічого ІЛР. ІГР вимірює гендерну нерівність у досягненнях у трьох основних сферах людського розвитку: і) здоров’я (визначається за співвідношенням очікуваної тривалості життя серед жінок та чоловіків при народженні); іі) освіта (вимірюється за співвідношенням очікуваної тривалості навчання для дітей та дорослих віком від 25 років); iii) можливість вільно розпоряджатися економічними ресурсами (вимірюється очікуваним ВНД на душу населення для чоловіків та жінок).

Наприклад, у 2017 очікувана тривалість життя для жінок становила 76,9 років, тоді як для чоловіків – 67,1 років. Хоча  українські жінки живуть довше за чоловіків, проте рівень їхнього економічного доходу нижчий. Коли мова йде про валовий національний продукт (ВНП), дохід жінок складає менше ніж 6 082 доларів на рік, а чоловіків – 10513. Однак показники очікуваної тривалості навчання як для жінок, так і для чоловіків, у середньому складають 11,3 років.

Загалом, ІГР розраховується для 164 країн. У 2017 році ІЛР для жінок в Україні становить 0,746 на противагу 0,751 для чоловіків, таким чином значення ІГР дорівнює 0,993, що зумовлює попадання країни до групи 1. Для порівняння, ІГР для Казахстану та Російської Федерації складають 1,007 і 1,019 відповідно.

Індекс гендерної нерівності

У 2010 році у Доповіді про стан людського розвитку вперше було використано показник Індексу гендерної нерівності (ІГН), який відображає гендерну нерівність у трьох сферах: репродуктивне здоров’я, розширення прав і можливостей та економічна активність. Репродуктивне здоров’я вимірюється з урахуванням рівня материнської смертності та народжуваності серед дівчат-підлітків; розширення прав та можливостей визначається за кількістю парламентських місць, які належать жінкам, а також за наявністю середньої загальної та вищої освіти серед жінок і чоловіків; економічна активність визначається за рівнем участі жінок та чоловіків на ринку праці. ІГН можливо тлумачити як регрес людського розвитку, причиною якого є нерівність у досягненнях серед жінок та чоловіків.

Україна має показник ІГН – 0,285, посідаючи 61 місце серед 160 країн за індексом 2017 року. В Україні жінкам належить 12,3% місць у парламенті, а 94,5% дорослих жінок мають принаймні загальну середню освіту у порівнянні з 95,6% чоловіків. На кожні 100 000 живонароджених помирає 24 жінки через проблеми, що виникли під час вагітності; показник пологів серед дівчат-підлітків складає 23,8 пологів на 1000 жінок віком 15-19 років. Участь жінок  на ринку праці становить 46,9 % на противагу 63,0 % серед чоловіків. Для порівняння, за цим показником Казахстан та Російська Федерація посідають 43 і 53 позиції, відповідно.

Для молоді гендерний розрив зменшується, але у зрілому віці нерівність зберігається

Необхідно докласти ще багато зусиль для покращення ситуації і подолання гендерного розриву. Однією з ключових причин нерівності є прірва, що розділяє жінок та чоловіків у можливостях, здобутках і розподілі прав та повноважень. Середній показник ІЛР у світі для жінок на 6% нижчий, ніж для чоловіків, що пов’язано з низьким рівнем доходів та освіти жінок у багатьох країнах.

Загальносвітовий показник економічної активності жінок є нижчим, ніж серед чоловіків – 49% у жінок на противагу 75% у чоловіків. На ринку праці рівень безробіття серед жінок на 24 % вищий, ніж серед чоловіків. Крім того, жінки у значно більшому обсязі, порівняно з чоловіками, виконують неоплачувану домашню роботу та доглядають за дітьми, хворими та літніми людьми.

Попри відчутний прогрес у збільшенні кількості дівчат, які навчаються, проблеми, пов’язані із репродуктивним здоров’ям, плануванням сім’ї, насильством та розширенням соціально-економічних прав продовжують існувати, перешкоджаючи рівним можливостям для жінок та дівчат в Україні.

Погляд за межі статистики

«Хоча ця статистика є відображенням суворої дійсності, вона дає змогу говорити про трагедію мільйонів людей, які потерпають від нерівності та втрачених можливостей, – сказав Ахім Штайнер, Адміністратор Програми розвитку ООН. – У середньому дитина, що народилася в країні з низьким індексом людського розвитку, може прожити трохи більше 60 років, тоді як дитина, яка народилася у країні із високим рівнем ІЛР, може прожити майже 80 років. Подібним чином, діти в країнах із низьким ІЛР вірогідно навчатимуться на сім років менше, ніж діти у країнах із високим ІЛР.

«Світова увага прикута до статистичних даних, які тільки частково відображають правду про життя людей. Наприклад, стає зрозумілішим, що неможливо обмежитися виключно розрахунками того, скільки дітей відвідує школу, нам слід дізнатися, чи якісна там освіта. Для підтримки стійкого та довгострокового прогресу у сфері людського розвитку надважливо робити акцент на якість», – сказав Селім Джахан, Директор Офісу доповідей про людський розвиток, ПРООН.

«Хоча у нас є підстави для оптимізму, який дозволяє вірити, що соціальний розрив скорочується, диспропорції, пов’язані із рівнем добробуту людей, залишаються значними. Нерівність у будь-якому її прояві обмежує вибір людей, звужує діапазон можливостей, сповільнюючи прогрес», – додав пан Джахан.

* * *

ДЛЯ ЗАПИТІВ ЗМІ:

Анна Ортубіа / anna.ortubia@undp.org / +1 212 906 5964

Адам Катро / adam.cathro@undp.org / +1 212 906 5326

ПРО ІЛР: Індекс людського розвитку (ІЛР) було вперше представлено у першій «Доповіді про людський розвиток» у 1990 році як комплексний інструмент оцінки, що став альтернативою суто економічним оцінкам прогресу країн. ІЛР охоплює 189 країн та територій. Попередні значення ІЛР та рейтинги країн ретроспективно перераховані із використанням однакових оновлених наборів статистичних даних та актуальних методик, опублікованих у попередніх Доповідях про людський розвиток.

Індекси та індикатори людського розвитку: Оновленні статистичні дані, 2018 (англійською)

Інформаційні матеріали для ЗМІ на всіма офіційними мовами ООН

Аналітична записка за країнами з оновленої статистики за 2018 рік: УКРАЇНА