Фото: Тетяна Шебуренкова / ПРООН в Україні

Державні службовці цінують ті самі права та свободи, що й населення України та частіше звертаються до правових методів захисту своїх прав. Втім, готовність обмежувати права певних соціальних груп говорить про необхідність поглиблення знань державних службовців про права людини.

Київ, 17 травня 2019 р.Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН) спільно з Національним агентством України з питань державної служби, Центром прав людини «ZMINA» та Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва представили результати дослідження «Що державні службовці знають та думають про права людини». Опитування виконано в рамках другої хвилі масштабного соціологічного дослідження «Що українці думають та знають про права людини: оцінка змін (2016-2018)».

Державні службовці найбільше цінують свободу (91 %) та справедливість (84 %), що відповідає загальнонаціональним результатам: для 86 % та 70  % українців свобода та справедливість є найвищими цінностями.

«Державні службовці – це «піхота» країни і, безперечно, приємно, що їхніми найвищими пріоритетами є свобода і справедливість, – зазначила Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева. – Якби державні службовці не ставили ці цінності так високо, тоді як ми могли б сподіватися, що «генерали» країни – тобто політики – поділяють такі ж цінності? Втім, результати дослідження показали, що попереду ще чимало роботи, аби поширювати цінності прав людини серед українських держслужбовців».  

Понад 58% державних службовців вважають служіння народові України й охорону та сприяння реалізації прав людини головною метою своєї діяльності. «Дослідження продемонструвало, що державні службовці поважають права людини, однак існує необхідність поглиблення їхніх знань у цій сфері, щоб забезпечити їх належну реалізацію. Реформа публічного управління запровадила принцип навчання впродовж кар’єри, відповідно до якого кожен чиновник щорічно проходить підвищення кваліфікації для розвитку компетентності. Спільно з ПРООН ми розпочали розробку курсу з прав людини для держслужбовців», – підкреслив Костянтин Ващенко, голова Національного агентства державної служби України.

Дослідження виявило, що державні службовці частіше за населення захищали свої права. «Більше 71 % респондентів/ок намагалися відстоювати свої права, обираючи для цього такі методи, як-от звернення до поліції (38 %), місцевих органів влади (27 %) та суду (24 %). Це може свідчити про кращу обізнаність державних службовців про права людини та механізми їхнього захисту», - прокоментувала Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини «ZMINA».

Щодо дискримінації, понад 78 % державних службовців визнала її серйозною проблемою для України, втім досить високий відсоток опитаних допускає обмеження прав певних соціальних груп. «Це загальнонаціональна тенденція. Державні службовці продемонстрували більшу терпимість порівняно з загальнонаціональним опитуванням, втім вони висловили готовність обмежувати права представників різних соціальних груп, а саме людей з певними політичними поглядами (28 %), наркозалежних (19 %) та ЛГБТКІ-спільноти (13 %). Такі цифри засвідчують важливість підвищення обізнаності з цієї теми», - зауважив Андрій Сухарина, експерт Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.

Загальна інформація:

Соціологічне опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва на замовлення ПРООН та у співпраці із Центром прав людини «ZMINA». Опитування державних службовців відбувалося у рамках другого масштабного дослідження щодо того, як українці розуміють права людини. Перше дослідження було проведено у 2016 році. Ініціатива підтримується в рамках проекту ПРООН «Права людини для України» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. 

Для запитів ЗМІ:

Юлія Самусь, спеціалістка з комунікацій, ПРООН в Україні, +38 097 139 14 75, yuliia.samus@undp.org

Icon of SDG 10

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Есватіні Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

О

Об'єднані Арабські Емірати

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Північна Македонія Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Російська Федерація Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Х

Хорватія

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка