Фото: Samuel Fyfe / Unsplash

Текст: Оксана Удовик, Олексій Москаленко, Євген Килимник, Юен Макдоналд

Наприкінці жовтня 2019 року мешканці Києва, прокинувшись, побачили незвично густий туман, через який видимість у деяких районах міста впала до 200-500 метрів.

Хоча туман в українській столиці навряд чи когось дивує, густота і стійкість цього туману, який тривав кілька днів і супроводжувався ядучим запахом у повітрі, викликала активні обговорення – і дехто справді почав непокоївся.

Побоювання громадян невдовзі підтвердилися: вранці 22 жовтня 2019 року Всесвітній індекс якості повітря зафіксував, що показники забруднення повітря у Києві були втричі вищими ніж у відомому своїм забрудненим повітрям Пекіні з небезпечною концентрацією твердих часток в атмосферному повітрі на рівні 196 PM2,5 порівняно з помірним показником 61 PM2,5 у той день, як повідомляло видання Kyiv Post (дивіться вебсайт Всесвітнього індексу якості повітря, щоб подивитися збільшувану карту показань якості повітря з України та всього світу).

Але що могло спричинити цей дивний, густий, стійкий, брудний туман із неприємним запахом? В атмосфері таємниці, гідної Шерлока Холмса, ми в Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні серйозного взялися за розслідування цієї справи.

По свіжим слідам

Ми швидко виявили, що в Києві та інших частинах центральної України спостерігається сезонне зниження якості повітря. Хоча воно не завжди супроводжується густим туманом, проте найбільше таких забруднень повітря щороку спостерігається у квітні та жовтні.

Коли у соцмережах почали ширитися припущення, чому місто накрило смогом, команда Лабораторії інноваційних досліджень почала збирати частини пазлу.

Причиною забруднення повітря може бути промисловість, але як тоді пояснити сезонний характер цього явища і запах горіння? Вхопившись за цю ниточку, наша команда вирішила зосередити увагу на забрудненні повітря, причиною якого було спалювання, а не промислове забруднення.

Невдовзі ми виявили, що в Україні є три непромислові джерела горіння, які найбільше провокують погіршення якості повітря. А саме:

1. Побутова практика спалювання органічних відходів, наприклад, листя і трави;

2. Сільськогосподарська практика спалювання рослинних залишків, наприклад, соломи;

3. Стихійні пожежі на сухих торфовищах.

Забруднення повітря і викиди парникових газів – серйозні проблеми зі шкідливими наслідками для здоров'я населення та довкілля. Негативного впливу зазнає кожна людина на Землі, незалежно від рівня доходів чи місця проживання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, забруднення повітря є другою найпоширенішою причиною смерті від неінфекційних захворювань після тютюнокуріння. У 2016 році в Європейському регіоні ВООЗ було зафіксовано понад 550 000 смертей, спричинених наслідками забруднення внутрішнього (кімнатного) і зовнішнього повітря.

Неочікувані підозрювані

Тож настав час для нашої команди оглянути "місце злочину".

Ми побували в одному з районів центральної України, який значно постраждав від смогу. Там ми зустрілися з різними організаціями, а також із типовими і неочікуваними “підозрюваними”, щоб скласти цілісну картину проблеми і визначити можливі шляхи, як викорінити практику відкритого горіння.

Дані NASA про великі відкриті пожежі з 31 жовтня по 1 листопада 2019 р.
Супутникові знімки палаючих полів у Теплицькому районі Вінницької області.

Ми виявили, що проблема спалювання сільськогосподарських відходів великою мірою пов'язана з неправильним поводженням з відходами і/або відсутністю такої практики, а також з невиконанням законів. Таким чином, спалювання залишків врожаю виявляється найпростішим і найдешевшим варіантом, що гарантує швидке завершення збиральної кампанії та підготовку землі до наступного посівного сезону.

Але як ми можемо "розв’язати" цю справу? Ми не можемо просто закрити очі на цю проблему, адже це впливає на наше життя.

У пошуках рішення

Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні працює поетапно, починаючи з дослідження проблеми, аналізуючи існуючі рішення, а потім проводячи експерименти для тестування рішень.

Отож, дослідивши проблему, ми почали складати перелік існуючих рішень. На щастя, існує чимало способів для вирішення цих проблем, наприклад:

1. Ширше використання супутникових технологій для моніторингу;

2. Підвищення обізнаності щодо сталого сільського господарства, зокрема, системи мінімальної/нульової обробки ґрунту;

3. Використання рослинних залишків для виробництва біоенергії;

4. Переробка біомаси для виробництва корму для тварин, побутових товарів тощо.

Заходи для обмеження практики спалювання листя і сільськогосподарських культур і запобігання пожежам на торфовищах можна проводити на рівні місцевої політики. Однак є можливість підняти вирішення цієї проблеми на національний рівень. Якщо культурні норми, пов'язані зі спалюванням органічних побутових відходів, – це проблема, яку можна вирішити шляхом місцевих (мікро)ініціатив, то питання спалювання залишків сільськогосподарських культур і загоряння торфовищ вимагає системних заходів у сфері земле- і водокористування та управління відходами на центральному політичному рівні.

Після визначення потенційних рішень, наступним етапом є випробування різних формул для ефективної співпраці зацікавлених сторін. У найближчі місяці Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні планує співпрацювати з місцевими та міжнародними партнерами, аби розробити й провести експерименти у різних громадах в Україні для подолання практики спалювання трави та органічних побутових відходів.

Ми спробуємо виявити, яке поєднання нижченаведених обмежень та стимулів працює найкраще:

1. Популяризація серед молоді культури відмови від спалювання листя, щоб вони виступали в ролі агентів змін у власних домогосподарствах і громадах;

2. Проведення інтерактивних комунікаційних кампаній, які сприятимуть тому, що співгромадяни тиснутимуть на тих, хто продовжує спалювати листя й іншу рослинність;

3. Збільшення штрафів та посилення можливостей місцевих органів влади для реагування на випадки спалювання;

4. Сприяння та допомога в альтернативному використанні органічних відходів, наприклад, компостування, переробка на корм для худоби, будівельні матеріали чи біопаливо.

Може, у вас є ще кращі ідеї? Якщо ви маєте пропозиції на цю тему або просто хочете долучитися до розробки чи впровадження наших експериментів, звертайтеся до Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні acclab.ua@undp.org.

Справа вирішена?

Робота над покращенням якості повітря в Україні принесе користь не лише громадянам України, але й сприятиме глобальному прогресу у досягненні Цілі сталого розвитку 11, зокрема її завдання 11.6, в якому говориться: "До 2030 року зменшити негативний вплив міст на довкілля, приділяючи особливу увагу якості повітря та поводженню з муніципальними та іншими відходами".

Наступний сезон спалювання листя починається ранньою весною, і ми плануємо бути готовими до нього. До осені 2020 року будуть вивчені результати весняних експериментів, і тоді найкращі рішення можуть бути запроваджені у ширших масштабах на національному рівні. Знаннями, отриманими з українського досвіду, можна навіть поділитися з іншими країнами, які стикаються з подібними екологічними проблемами.

Зрештою, ми сподіваємось, що справа брудного туману буде вирішена назавжди!

Icon of SDG 11 Icon of SDG 15 Icon of SDG 17

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Есватіні Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Північна Македонія Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка