Кінця пандемії COVID-19 ще й близько не видно, проте урядам слід уже зараз складати плани для «побудови кращого майбутнього» та забезпечення швидкого відновлення після кризи. Україна вже над цим працює.

Що ж означає «побудова кращого майбутнього» для країни на зразок України, яка постала перед серйозними політичними, екологічними, економічними та безпековими викликами ще до спалаху нового коронавірусу?

Насамперед, це означає забезпечити міцне та стале підґрунтя для відновлення після пандемії, аби досягнення в галузі розвитку не були втрачені внаслідок прийдешніх криз, а стабільному прогресу не завадили руйнівні виклики, як-от зміна клімату, міграція та нерівність. Перед загрозою майбутньої кліматичної кризи весь світ має бути готовий до раптових надзвичайних ситуацій, які, хоча й можуть бути не глобальними, проте вражати будь-де і в будь-який час. Це можуть бути посухи, повені, втрати врожаю, широкомасштабні лісові пожежі та нестача питної води.Оскільки траєкторія розвитку кожної країни унікальна, побудова кращого майбутнього після COVID-19 буде  індивідуальною для кожного локального контексту. Ось п’ять напрямів, які Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні вважає важливими – і навіть визначальними – щоб країна стала більш сильною, сталою та стійкою після коронавірусної кризи.

1.      Забезпечення відновлення, орієнтованого на інтереси людей

Пандемія COVID-19 посилила нерівності в суспільствах по всьому світу. В Україні криза по-різному вплинула на людей з огляду на їхній гендер (особливо зачепивши тих жінок, що працюють в низькооплачуваному секторі роздрібної торгівлі), економічний статус (люди на більш високооплачуваній офісній роботі можуть працювати віддалено, тоді як особи, які здійснюють низькооплачувану фізичну працю в багатьох випадках втратили роботу або були скорочені) та місцезнаходження (люди, які проживають у містах, переважно мають краще інтернет-покриття, кращий доступ до державних послуг, транспорту та перспективи працевлаштування, ніж ті, що проживають у сільській місцевості). Обмежувальні заходи з метою охорони здоров’я, зокрема вимоги залишатися вдома чи перебувати у соціальноійізоляції, збільшують ризики гендерно-зумовленогонасильства, особливо насильства з боку інтимних партнерів та інших форм домашнього насильства. Завдяки більш орієнтованій на інтереси людей політиці уряди можуть приділити більше уваги зменшенню нерівності, які посилилися через COVID-19. Необхідно тримати в фокусі не лише економічне відновлення. Слід надати пріоритет таким питанням, як-от розрив у оплаті праці жінок і чоловіків, відмінності в цифровій грамотності та доступ до технологій серед різних вікових груп, а також рівний доступ для всіх соціальних груп до якісного медичного обслуговування та інформації, щоб зусилля з відновлення мали як сталий, так і справедливий характер.

Наприклад, під час пандемії ПРООН підтримує місцеві органи влади  шляхом надання доступу до надійної, достовірної інформації про COVID-19. ПРООН також співпрацює з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та громадськими організаціями для захисту прав тих, хто найбільше ризикує залишитися без уваги – людей у  геріатричних пансіонатах, колишніх в’язнів, ромів, людей похилого віку, осіб з інвалідністю та жінок.  Ще одна гарна практика розпочалася задовго до спалаху коронавірусу, коли ПРООН в Україні працювала над тим, щоб спрямувати інноваційні прагнення молодих людей на зміцнення демократії та просування прав людини в громадах. Ця ініціатива під назвою «Youth Innovation Challenge U-Inn» дала поштовх молоді брати участь у процесах прийняття рішень на всіх рівнях громадського життя.

2.      Подальше використання переваг цифрової трансформації

Пандемія COVID-19 значною мірою перешкоджає прогресу в багатьох сферах розвитку по всьому світу, та водночас вона стимулює розвиток в інших – особливо в галузях цифровізації, віддаленої робити та доступу до онлайн-послуг. ПРООН та Уряд України працювали над подоланням цифрового розриву в країні ще до пандемії: Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН здійснила картування інноваційних рішень для боротьби з цією проблемою. Зі спалахом пандемії на початку 2020 року ця робота набула ще більшої актуальності та значимості. Сучасні технології дозволили багатьом людям продовжувати працювати дистанційно, що пом’якшило економічні наслідки протиепідемічних заходів на зразок режиму ізоляції та фізичного дистанціювання. Українці призвичаїлися купувати товари, послуги та здобувати освіту онлайн, що в майбутньому посилюватиме інтернет-економіку. Деякі рішення, які активно використовуються під час пандемії, як-от проведення тренінгів і просвітницької роботи онлайн, необхідно продовжувати та маштабувати після пандемії, аби покращити надання послуг для фізично ізольованих груп (наприклад, для людей, які живуть у віддалених районах) та соціально ізольованих груп (наприклад, для людей літнього віку, етнічних меншин тощо). Тим часом вкрай важливо подбати, щоб запровадження нових цифрових послуг у відповідь на пандемію COVID-19 не призвело до зростання нерівності через недостатню цифрову грамотність чи доступ до нових технологій.

ПРООН інвестує в кілька напрямів продуктів цифровізації, орієнтованих на громадян, що охоплюють широкі категорії врядування, соціального захисту та сталої чи зеленої економіки. Деякі проєкти включають розробку застосунків для смартфонів для оперативного та ефективного надання послуг, інструментів для забезпечення доступу громадськості до муніципальних бюджетних даних або інструментів надання правової допомоги людям, яких торкнувся збройний конфлікт, що триває на сході країни.  З початком кризи COVID-19 ПРООН в Україні швидко переключила свою діяльність та підтримала низку інноваційних цифрових ініціатив, у тісній співпраці та партнерстві з Міністерством цифрової трансформації. Один із таких експериментів – #HackCorona Challenge – об’єднав ІТ-експертів, громадських активістів, стартаперів і журналістів для розробки ідей інноваційних ІТ-проєктів, спрямованих на подолання викликів пандемії COVID-19.

Нині ПРООН продовжує розробляти мобільні застосунки для надання адміністративних послуг на сході країни, бізнес-платформу для малого та середнього бізнесу, а також працює над багатьма іншими ініціативами – усе це робиться з метою підтримати Уряд та його зусилля в галузі цифрової трансформації, прагнучи не залишити нікого без уваги.

3.      Продовження інвестування в покращення енергоефективності будівель державного та приватного сектору, а також розробка надійної та сталої міської інфраструктури

Пандемія COVID-19, яка надовго закрила людей у їхніх домівках, виявила суттєві нерівності в житловому секторі України. Люди, які найбільше постраждали від скорочень внаслідок карантину – це переважно низькооплачувані працівники, які займаються фізичною роботою, яку складно виконувати віддалено. Зазвичай такі люди живуть у низькоякісних будівлях з поганою енергоефективністю. Проєкт ПРООН «Об’єднання співвласників будинків для впровадження сталих енергоефективних рішень» (HOUSES) спрямований на вирішення цих проблем, шляхом мобілізації українських співвласників будинків та заохочення їх покращувати енергоефективність будівель, у яких вони живуть. На місцевому рівні по всій країні проєкт підтримує створення та підвищення спроможності новостворених і наявних організацій співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), які мають управляти спільною нерухомістю. Проєкт допомагає ОСББ розробляти рішення для покращення енергоефективності та подавати заявки на фінансування від новоствореного Державного фонду енергоефективності. У деяких із цих ОСББ мешканці ініціювали інноваційні проєкти, що спрощують життя людей, які переживають стрес або ізоляцію. Серед таких проєктів – створення спеціальних місць для фізичної активності людей літнього віку та людей з інвалідністю, а також громадських садів.

У більш широкому контексті міського середовища Україні необхідно робити міста більш придатними для життя, менш забрудненими, більш дружніми до довкілля та більш сталими. Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН займає провідну роль у пошуку природоорієнтованих рішень для проблем українським міст – від боротьби з шумовим забрудненням і забрудненням повітря до зниження ризиків повеней і покращення доступу до зелених просторів.

4.      Інвестування в низьковуглецеві енергетичні рішення

Пандемія коронавірусу та, як наслідок, різкий спад економічної активності має щонайменше одну велику перевагу – значне зниження забруднення повітря (через зменшення кількості машин на вулицях міст, закриття деяких виробництв, призупинення авіаперевезень тощо) та скорочення викидів парникових газів (через зменшення виробництва енергії та промислових викидів). Проте якщо не прийняти рішень з прискорення декарбонізації світової економіки, ці показники повернуться до рівнів, які були до пандемії, як тільки відбудеться послаблення карантину і пожвавиться світова економіка. Аби скорочення руйнівних для клімату викидів було більш успішним, уряди повинні подвоїти свої зусилля з просування «зелених» енергетичних рішень та збільшити частки відновлюваних джерел, як-от енергії вітру, хвиль та сонця,задля забезпечення енергетичного балансу. .

В Україні проєкти за зразок «Сонячне місто» в Славутичі показують шлях до виробництва більш екологічно чистої енергії в майбутньому. Однак можна зробити значно більше як для виробництва більш екологічної енергії, так і забезпечення більш ефективної її передачі від виробника до споживача.

5.      Підготовка до майбутніх криз

Під час пандемії Україні та іншим країнам довелося за короткий проміжок часу багато чому навчитися – зокрема як швидко реагувати на кризи. На перший план вийшли інноваційні рішення в основі яких лежать новітні технологій, а наявні організаційні структури були залучені до реагування на COVID-19. ПРООН спільно з Урядом створила антикризові координаційні групи для ефективного реагування на кризу та підтримки зусиль країни на шляху до кращого та екологічного відновлення. Проте Україні слід запам’ятати уроки, здобуті під час цієї пандемії для подолання майбутніх криз – які точно виникнуть, особливо в контексті надзвичайної кліматичної ситуації у світі. Країна має зосередитися на зміцненні стійкості своїх інституцій та інфраструктури перед потрясіннями, а також зосередитися на сталому розвитку , відповідно до Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 та 17 Цілей сталого розвитку.

Підтримка України за допомогою Шести ключових рішень

ПРООН надалі працюватиме з Урядом та громадянами України використовуючи надійні та комплексні методами для кожного з цих п’яти напрямів для побудови кращого майбутнього за допомогою Шести ключових рішень. Співпрацюючи зі своїми партнерами в межах системи ООН, ПРООН втілює ці рішення, використовуючи наші сильні сторони та експертні знання, щоб допомогти Україні пришвидшити досягнення Цілей сталого розвитку.

1.      Скорочення бідності серед населення;

2.      Покращення врядування заради розвитку мирного, справедливого й інклюзивного суспільства;

3.      Попередження кризи і зміцнення стійкості;

4.      Використання природоорієнтованих рішень і рішень в гармонії з природою, які спритимуть  розвитку;

5.      Інвестування в чисту, відновлювану енергію;

6.      Розширення прав і можливостей жінок та сприяння гендерній рівності.

Щоб побудувати стабільну, стійку країну, в якій кожен, у будь-якій її частині, живе в мирі та процвітанні, необхідно реалізовувати вищезазначені взаємопов’язані рішення  шляхом цілісного та комплексного підходу. Ми в ПРООН в Україні віримо, що завдяки постійному фокусі на цих напрямах побудови кращого майбутнього (відновлення орієнтоване на інтереси людей; використання переваг цифровізації; покращення енергоефективності в житловому секторі; просування низьковуглецевої економіки; підготовка до майбутніх криз) країна буде добре підготовлена до колективного і рішучого подолання майбутніх криз, продовжуючи будувати процвітаюче суспільство, в якому жоден українець та українка не залишиться без уваги.