Федір Достоєвський колись написав: «Кожна травинка, кожна комаха, мураха, золота бджола, — всі так дивовижно знають свій шлях». На жаль, схоже, що ми, люди – єдина частина природи, що відхиляється від шляху, визначеного нею, створюючи для себе безліч проблем. Разом із тим розв'язання багатьох сучасних проблем можна знайти у відкриттях, які є частиною природи, а не у відірваних від неї наукових розробках.

Думаючи про «природу», більшість із нас уявляють собі квітучі краєвиди, річки, морське узбережжя, гори, ліси і все, що можна побачити за межами міста. Рідко хто вважає природою те, що можна побачити в міському середовищі, наприклад, муніципальний парк чи сквер. 

Коли ми нав'язуємо традиційний міський розвиток, ігноруючи природні екосистеми, природа зазвичай страждає. Проте коли ми інтегруємо природу в життя міста, від цього виграють усі. Нині багато вчених, міжнародні організації, що працюють у сфері розвитку, а також деякі уряди розглядають природу як найважливіший елемент людського середовища і шукають шляхи інтеграції цих двох компонентів, використовуючи практику, що називається «природоорієнтовані рішення» (ПОР). Цей підхід передбачає стале управління природними ресурсами та використання природних особливостей і процесів для вирішення низки соціально-екологічних проблем, як-от зміна клімату, управління ризиками стихійних лих, безпека водних ресурсів, забруднення води, продовольча безпека, здоров'я людини, втрата біорізноманіття та міграція.

Європейська комісія визначила ПОР як «рішення, запозичені у природи і побудовані на основі природних механізмів, що застосовуються для розв'язання проблем суспільства; ці рішення дозволяють заощадити кошти, водночас забезпечуючи екологічні, соціальні та економічні переваги та допомагаючи підвищити стійкість». Отож, на думку ЄК, природоорієнтовані рішення повинні сприяти збереженню біорізноманіття і підтримувати розвиток цілої низки екосистемних послуг, водночас розв'язуючи проблеми у сфері людського розвитку.

У ПРООН ми розглядаємо природоорієнтовані рішення як одне з шести ключових рішень, решта п'ять включають 1) викорінення бідності, 2) покращення врядування, 3) зниження ризику стихійних лих/підвищення стійкості, 4) розширення доступу до чистої та доступної енергії та 5) сприяння гендерній рівності та розширенню прав та можливостей жінок. Кожне рішення поєднує в собі рекомендації з політичних питань, технічну допомогу, фінансування та розробку програм, і всі ці елементи узгоджуються один з одним та з іншими рішеннями для просування всіх країн на шляху до досягнення Цілей сталого розвитку.

Досвід підказує нам, що збереження, відновлення та управління біорізноманіттям та екосистемами з урахуванням кліматичних факторів підвищує стійкість до зміни клімату та забезпечує недорогі та довгострокові рішення для захисту життя людей та покращення умов життя. Таким чином, жоден підхід не може повною мірою вважатися стійким та життєздатним рішенням, якщо він не враховуватиме ПОР, адже весь людський, економічний та соціальний розвиток залежить від стану природних систем.

Промисловість залежить від природних екосистем, які забезпечують необхідні запаси прісної води і продовольчу безпеку, матеріали для будівництва житла та створюють надійне джерело доходів. Однак ми експлуатуємо екосистеми понад їхню здатність до самовідновлення. Нинішній індустріальний розвиток завдає шкоди довкіллю настільки високими темпами та знищує природний капітал, біорізноманіття й екосистеми, що призводить до посилення наслідків зміни клімату по всьому світу, забруднення водних джерела та ставить під загрозу нашу продовольчу безпеку.

Природоорієнтовані рішення в ПРООН в Україні

В Україні термін «природоорієнтовані рішення» донедавна не був закріплений у національному законодавстві на державному, регіональному та місцевому рівнях. Нині цей підхід згадується в «Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року», ухваленій у жовтні 2021 р. Це чудова новина, адже закріплення терміна ПОР у законодавстві сприятиме тому, що суспільство розумітиме його значення, суть, основні вимоги/характеристикі, критерії, правила і процедури застосування. Це стало можливим завдяки врегулюванню цих питань на законодавчому рівні.

Україна вже має значний досвід впровадження ПОР, і цей досвід дедалі поглиблюється завдяки підтримці органів влади різного рівня, міжнародної спільноти, місцевих НУО та активістів. Цьому питанню приділяється все більше уваги, оскільки Україна виходить на новий етап розробки й реалізації заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них, що є результатом прийняття «Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року».

З листопада 2019 року ПРООН в Україні та її Лабораторія інноваційного розвитку займаються просуванням концепції природоорієнтованих рішень, гуртуючи довкола цієї теми спільноту зацікавлених сторін. Одним із перших кроків стало створення квесту “Сафарі для громад”, що залучає містян до пошуку інноваційних природоорієнтованих рішень для місцевих громад. Натхненна успіхом цього підходу, ПРООН розробила та розпочала проєкт «Природоорієнтовані рішення для сталих міст в Україні», який працює з містянами, державними органами та бізнесом для пілотування і впровадження невеликих проєктів з використанням ПОР у міських та приміських районах.

Боротьба зі зміною клімату та гендерною нерівністю за допомогою ПОР

Зміна клімату має значний негативний вплив на ситуацію в сфері прав людини та гендерної рівності по всій Україні. Кліматична криза посилює вже наявну нерівність, що завдає болісного удару по вразливим групам населення, особливо тим, хто живе за межею бідності, людям з інвалідністю, літнім людям і бездомним. Зміна клімату впливає на них як напряму (через руйнацію житла, втрата врожаю та інші чинники), так і опосередковано (наприклад, через зростання цін на продукти харчування).

В середньому, жінки мають менше фінансових ресурсів, обмежений доступ до участі у процесі прийняття рішень і додатковий тягар домашньої безоплатної праці. Через обов’язки по вихованню дітей, ведення домашнього господарства та догляд за літніми родичами жінки стають менш мобільними. Крім того, жінкам складніше змінити місце проживання в разі стихійного лиха або інших форс-мажорних ситуацій. Нещодавнє дослідження соціально-гендерного впливу, пов’язаного з діяльністю агропромислових об'єктів, на мешканок сільської місцевості, проведене Національним екологічним центром у співпраці з Києво-Могилянською академією, підтвердило ці висновки.

Понад 80 % учасників проєкту «Природоорієнтовані рішення для сталих міст в Україні» — жінки. Це може бути пов'язано з тим, що історично за жінками закріпилася гендерна роль берегині домашнього вогнища, яка створює безпечний простір для родини та дітей. Натомість ситуація на рівні прийняття рішень дещо інша, адже існує тенденція призначати чоловіків на більш відповідальні посади у владній ієрархії. Для забезпечення інклюзивності та ефективності всіх планів і заходів необхідно забезпечити більш рівне представництво жінок і чоловіків на рівні формування політики та прийняття рішень.

Шлях уперед?

Щоб отримати найбільшу користь від таких заходів у сфері розвитку, які передбачають запровадження або інтеграцію природоорієнтованих рішень, місцевим та центральним органам влади необхідно забезпечити застосування цих рішень у ширших масштабах. Запозичення успішних практик та масштабування ПОР позитивно вплине на пом'якшення наслідків зміни клімату й адаптацію до них, як це передбачено «Стратегією екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату України до 2030 року». Всі необхідні передумови для цього вже є, тож директивним органам, що формують політику, потрібно лише сприяти впровадженню цих рішень. Крім того, активніший діалог з українцями по всій країні і врахування їхніх думок і пропозицій сприятиме тому, що вони долучатимуться до впровадження природоорієнтованих рішень і відчують переваги такого підходу.

Природоорієнтовані рішення були гарячою темою на нещодавно завершеній Конференції ООН зі зміни клімату 2021 року (COP26) у шотландському Глазго, де делегати неодноразово обговорювали взаємозв’язок між загрозами для глобального біорізноманіття і кліматичними кризами, а також вирішальну роль, яку природа відіграє як в адаптації до негативних наслідків зміни клімату, так і в їх пом'якшенні. Однак, попри визнання такого взаємозв'язку, термін «природоорієнтовані рішення» так і не був відображений в офіційних підсумкових документах. Для того, щоб потенціал ПОР як комплексного рішення для багатьох світових проблем був повністю реалізований, необхідно буде поставитися до нього більш серйозно, коли світові лідери вчергове зберуться в 2022 році на Кліматичній конференції COP27 у Єгипті.