Чому активізація впровадження Керівних принципів ООН щодо бізнесу та прав людини важлива для підприємств та уряду України

Ілюстрація: Milles Studio

Вперше опубліковано у виданні Interfax-Україна 9 лютого 2021 р.

Глобальні та регіональні бізнес-моделі стрімко змінюються, і дедалі більше інвесторів, виробників і споживачів у всьому світі вимагають більш стійкої та соціально відповідальної політики, більш етичного ведення бізнесу, більш екологічних і гідних робочих місць, гендерної рівності та рівних можливостей.

Перевірена система заохочення до поваги прав людини в приватному секторі

Добре відомо, що недобросовісні та хижацькі методи ведення бізнесу часто призводять до порушення прав людини. До них може, зокрема, належати примусова праця, численні форми дискримінації, нерівна оплата праці або дискримінація на основі раси, етнічного походження, кольору шкіри, статі, національного чи соціального походження тощо, антисанітарні та небезпечні умови праці та майже повна відсутність соціального захисту. За підрахунками, 450 мільйонів людей, які працюють у виробничо-логістичних ланцюгах у всьому світі, часто перебувають в умовах особливого ризику порушення їхніх прав.

Визнаючи, що добровільні заходи корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) не забезпечують достатнього захисту, Рада ООН з прав людини (РПЛ) у 2011 році схвалила Керівні принципи ООН щодо бізнесу та прав людини (КП ООН). Згідно з принципами КП ООН, уряди зобов'язані захищати права людини, а підприємства зобов'язані ці права поважати. І ті, й інші повинні відкривати доступ до заходів щодо усунення правопорушень, незалежно від того, чи бажають або можуть уряди захищати ці права.

Три стовпи керівних принципів ООН щодо бізнесу та прав людини

1) Обов'язок держави захищати права людини

Держави повинні забезпечувати захист від порушень прав людини третіми сторонами у межах своєї території та/або під своєю юрисдикцією, зокрема в комерційних підприємствах. Це потребує належних заходів, спрямованих на запобігання, розслідування, покарання та виправлення таких зловживань за допомогою ефективної політики, законодавства, нормативних актів та судових рішень.

2) Корпоративна відповідальність за дотримання прав людини

Підприємства повинні поважати права людини. Це означає, що вони повинні уникати утиску прав інших осіб і повинні усувати несприятливі для прав людини наслідки своїх дій.

3) Доступ до засобів правового захисту

У рамках свого обов'язку захищати від порушень прав людини, пов'язаних з підприємницькою діяльністю, держави повинні вживати належних заходів для забезпечення за допомогою судових, адміністративних, законодавчих або належних засобів того, щоб, коли такі порушення відбуваються на їх території та/або під їх юрисдикцією, постраждалі мали доступ до ефективних засобів правового захисту.

Рамкова програма також закликає всі уряди розробляти, приймати й оновлювати національні плани дій у сфері бізнесу та прав людини в рамках відповідальності держави за захист своїх громадян.

На щастя, останнім часом поширюється всесвітній рух урядів і компаній, які беруть на озброєння КП ООН як мінімальні норми. ЄС і держави-члени ЄС є одними з ключових рушійних сил переходу до обов'язкових процедур належної перевірки стану дотримання прав людини. Кілька держав-членів ЄС уже ввели обов'язкове законодавство про належну обачність у свої національні правові рамки й установили доступ до процедур правового захисту.

Визнаючи, що добровільні дії не призвели до необхідних змін, Комісар ЄС з питань юстиції Дідьє Рейндерс оголосив у квітні 2020 року, що Європейська комісія взяла на себе обов'язок у 2021 році прийняти закон, який зробить гідну турботу про права людини обов'язковою для всіх компаній ЄС. Про це Комісар повідомив під час онлайн-заходу високого рівня, організованого Робочою групою з питань відповідального ведення бізнесу. Рейндерс продемонстрував результати дослідження Комісії щодо варіантів регулювання вимог до гідної турботи про права людини.

Успішний бізнес

Приватний сектор і відповідальні за прийняття рішень політичні структури починають усвідомлювати, що Керівні принципи ООН варто застосовувати не лише з моральних та етичних принципів: вони також сприяють успішному бізнесу та зміцненню економіки. Наприклад, КП ООН сприяють запобіганню негативним наслідкам для корпоративних прав людини, в тому числі операційним та репутаційним ризикам, а також виявляють і пом'якшують ці ризики, коли вони вже сталися. Нещодавні дослідження, засновані на фактичних даних, демонструють, що ті компанії, які дотримуються принципів КП ООН, навіть успішніше долають проблеми пандемії COVID-19, аніж ті компанії, які цього не роблять.

Ще одна перевага полягає в залученні прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Глобальні інвестори більш схильні інвестувати у ті підприємства, які роблять все можливе для збереження робочих місць та захисту трудових прав, а ті підприємства, які цього не роблять, можуть опинитися під загрозою громадського осуду або судових позовів про дискримінацію. Тому багато компаній активно позиціонують себе як прихильників КП ООН, а також Цілей сталого розвитку (ЦСР) і Глобального договору ООН. Щоб знизити ризики, багато компаній виходять за рамки простого брендингу та комплаєнсу і дедалі частіше відіграють активну та ключову роль у просуванні демократії та верховенства закону, а також підтримують зусилля, спрямовані на боротьбу з корупцією, соціальний захист і рівні можливості для робочої сили.

Україна в багатьох аспектах надає велике значення всім цим подіям і активно підтримує низку міжнародних угод від ЦСР до Паризької угоди. Наприклад, у вересні 2019 року Президент Володимир Зеленський видав указ про інтеграцію ЦСР в усі сфери національної політики.  Юридичне зобов'язання поважати, заохочувати і здійснювати права людини закріплене в національному законодавстві України й інтегроване в міжнародні та регіональні угоди. Однак, попри загальний прогрес у галузі прав людини, є багато можливостей для вдосконалення опцій прийняття та реалізації КП ООН в Україні та використання її численних переваг.

Більшість українських компаній, можливо, ще не повністю усвідомлюють справжніх переваг прийняття і впровадження КП ООН і, як наслідок, можуть упустити багато можливостей, як-от доступ до глобальних і регіональних кредитів, ПІІ, а також глобальних і регіональних ланцюгів постачання. Для цього може бути багато причин, зокрема недостатня обізнаність про КП ООН, відсутність потенціалу для реалізації КП ООН, фінансові обмеження, відсутність знань про вимоги та потенційні нові ринкові можливості, законодавчі та процедурні прогалини та відсутність стимулів.

Скорочення населення в пошуках ліпших умов життя і гідної роботи

Подібно до інших східноєвропейських держав за межами ЄС, Україна продовжує стикатися зі значним зменшенням чисельності населення, оскільки мільйони громадян мігрують у пошуках гідної роботи та покращення умов життя. За прогнозами, внаслідок такої динаміки населення України скоротиться з 43,7 млн осіб у 2020 році до 35,2 млн у 2050 році, тобто на 19,5 відсотка. Цю тенденцію можна було б змінити просто шляхом прийняття і дотримання КП ООН з бізнесу та прав людини. У поєднанні з комплексом стимулів і стратегій, які мають на меті заохотити людей залишатися в Україні або повертатися до неї, це значною мірою сприятиме подальшому розвитку вітчизняної економіки.

Як продовження конфлікту на Сході України, так і пандемія COVID-19 посприяли складній ситуації в Україні, змусивши велику кількість підприємств звільнити персонал або повністю припинити діяльність. Деякі сектори гостро потребують доступу до фінансування та цільових стимулів. Нещодавнє опитування ПРООН щодо впливу COVID-19 на мікро-, малі та середні підприємства (ММСП) на сході України, проведене у партнерстві з Київською школою економіки, задокументувало труднощі, з якими зіткнулося багато таких підприємств під час пандемії.

ЄС є найважливішим експортним ринком для України, але його ще слід повністю вивчити та розвинути. Оскільки законодавці ЄС, інвестори та клієнти ЄС просувають впровадження КП ООН і переходять до обов'язкової гідної турботи про права людини, то важливо, щоб Україна була в курсі цих зусиль. Це може принести значні вигоди, як-от створення гідних робочих місць, стійке економічне зростання, поліпшення умов життя, скорочення нерівності, і насамкінець прогрес у галузі прав людини і всіх показників ЦСР. Ігнорування цієї можливості може призвести до зворотних наслідків: ситуація для України та її громадян може стати ще більш несприятливою.

Швидше торувати шлях уперед

Україна зіткнулася зі значними соціально-економічними проблемами внаслідок пандемії COVID-19 і поточного конфлікту на Сході, і може опинитися під ризиком ще глибшої соціально-економічної рецесії. Ми повинні зосередитися на викликах і можливостях, наданих нам КП ООН з питань бізнесу і прав людини, щоб уникнути скочування в прірву та переорієнтувати країну на світле майбутнє, сповнене спільного процвітання та розширених можливостей для всіх українців. Ми повинні тісніше співпрацювати з підприємствами й тими, хто працює в них і для них, щоб сприяти швидшому відновленню країни після пандемії COVID-19. При цьому ми повинні поставити права людини, гендерну рівність і недискримінацію в центр усіх планів відновлення. Керівні принципи ООН з підприємництва та прав людини забезпечують для цього чітку основу і можливість вирішувати поставлені перед нами завдання. Впровадження цих принципів принесе численні переваги Україні, її уряду, приватному сектору та її громадянам, зокрема молоді та найбільш постраждалим і вразливим верствам населення.   

Україна не зможе подолати свої нинішні проблеми, якщо всі сектори не працюватимуть спільно над забезпеченням інтеграції принципів прав людини, обов'язкового дотримання прав людини, а також доступу до засобів правового захисту в законодавство і практику. Розробка національного плану дій у галузі бізнесу та прав людини вимагатиме ґрунтовного та інклюзивного багатостороннього процесу, що повністю підконтрольний уряду, підприємствам та громадянам України.

ПРООН має давню історію в Україні і підтримує всі рівні влади, бізнесу та наглядові установи та організації, у тому числі парламент та організації громадянського суспільства (ОГС). Ми також активно беремо участь у підтримці розвитку динамічного й інклюзивного приватного сектору, допомагаючи в розвитку навичок, аналізі ринку та роботі з підвищення стійкості. Маючи цей досвід і спираючись на нашу глобальну мережу офісів у понад 170 країнах, ми маємо намір продовжувати співпрацю з усіма нашими партнерами в приватному та державному секторах з метою просування та повного прийняття Керівних принципів ООН з бізнесу та прав людини на благо країни та народу України.

Icon of SDG 05 Icon of SDG 08 Icon of SDG 10 Icon of SDG 11 Icon of SDG 12 Icon of SDG 13 Icon of SDG 17

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Есватіні Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Північна Македонія Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка