Слухаємо голоси природи й людей у Мирнограді та Червонограді

У всьому світі лунають заклики про припинення використання вугілля й викопного палива, яке є найбільшим джерелом викидів, що спричиняють зміну клімату. Однак такі заклики рідко враховують вплив закриття шахт на громади, які покладаються на них як на джерело доходів і засобів до існування.

Громади, які поколіннями спеціалізувалися на видобутку вугілля, можуть зіткнутися зі скороченням місцевого ринку праці, а то й повним занепадом. Щоб гарантувати, що закриття шахт не призведе до зростання бідності, таким громадам необхідно надати відповідні запевнення щодо їх економічного та соціального виживання.

У несподіваному оголошенні, зробленому минулого тижня під час Глобального кліматичного саміту COP26 у Шотландії, було досягнуто великої міжнародної угоди про прискорення процесу скорочення вуглевидобутку. Станом на п’ятницю 46 країн взяли на себе зобов’язання припинити використання вугілля, 23 з яких взяли подібне зобов'язання вперше. П’ятеро з цих нових прихильників угоди є одними з найбільших споживачів вугілля у світі, включаючи Південну Корею (5-та найбільш вуглеємна економіка), Індонезію (7-ма), В’єтнам (9-та), Польщу (13-та) та Україну (19-та).

Прийняття Україною зобов’язань щодо Паризької кліматичної угоди у 2020 році стало точкою відліку на шляху України до декарбонізації, що зокрема передбачає закриття низки нерентабельних вугільних шахт. Це, вочевидь, потягне кардинальні зміни у житті вугільних мономіст. Поширеною в колишньому Радянському Союзі практикою була розбудова мономіст – містечок і великих міст, побудованих навколо однієї галузі або компанії. Є побоювання, що закриття цих шахт може призвести до зростання безробіття, зниження якості державних послуг та шкоди навколишньому середовищу.

Під час міжнародної кліматичної конференції в Глазго Україна приєдналася до Powering Past Coal Alliance – об’єднання національних урядів, підприємств та організацій, які виступають за відмову від видобутку вугілля та перехід на відновлювані джерела енергії. Однією з умов вступу є визначити кінцевий термін, коли видобуток вугілля буде повністю припинено. Термін, встановлений Україною для своїх державних електростанцій, – 2035 рік.

Для того, щоб вуглевидобувні міста не залишилися наодинці з труднощами, які може принести декарбонізація, дуже важливою є підтримка різних державних і недержавних суб’єктів. ПРООН в Україні приєднується до цих зусиль, проводячи пілотні дослідження у двох містах, де планується закриття вугільних шахт, – у Мирнограді на сході України та Червонограді на заході.

Заступниця Постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані сказала, що дослідження Програми розвитку ООН базуються на підході “слухай, навчайся та використовуй”. «Це означає прислухатися до думки людей, на благо яких ми працюємо, дізнаватися про їхні потреби, а потім використовувати спільно створені рішення», — сказала вона.

«Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН додає кілька нових аспектів до цього підходу, включаючи впровадження чіткого візуального дизайну цього дослідження, підхід до залучення місцевих зацікавлених сторін, відомий як «глибоке слухання», а також низку природоорієнтованих методів та інноваційну методологію створення проєктних ініціатив», — додала пані Фоуані.

Керівниця експериментальних досліджень Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН Оксана Удовик далі пояснює обґрунтування дослідження: «Наша теорія змін полягає в тому, що реалізація ініціатив, розроблених під час цього пілотного дослідження, допоможе спрямувати трансформацію вугледобувних міст України, – каже пані Удовик. – Звідси назва цієї ініціативи – «Ефект метелика: маленьке дослідження може призвести до великих змін».

Координаторка проєкту Аліса Банківська сказала, що в дослідженні буде використовуватися перевірена методологія. «У цьому пілотному дослідженні ми спираємося на досвід іспанських експертів Ітціера Морено і Горки Еспінао із науково-дослідницького інституту Agirre Lehendakaria Center та їхній практичний досвід трансформації міст, – розповідає пані Банківська. – Ефективність цього підходу вже була протестована у містах Вірменії, Індонезії, Пакистану, Таїланду та Чорногорії».

Наші дослідження складаються з таких кроків:

 Крок 1. Створення системних карт пілотних міст

 Крок 2. Глибинні слухання та збір даних про громаду

 Крок 3. Глибинні слухання та збір даних про природу

 Крок 4. Аналіз даних і створення “персон”

 Крок 5. Колективна інтерпретація та оцінка експертів

 Крок 6. Хакатон “Видобувай нові ідеї”

 Крок 7. Створення портфоліо ініціатив і проєктів для міст.

Дослідження буде представлено у грудні під час живої трансляції на Хакатоні “Видобувай нові ідеї”. Але вже зараз всі зацікавлені учасники зможуть стежити за процесом крок за кроком на спеціально створеній сторінці у Facebook. Усі, хто бажає долучитися до цього дослідження, можуть зв’язатися з Оксаною Удовик за адресою oksana.udovyk@undp.org.

Усіх, хто має бачення та ідеї щодо сталої трансформації вугледобувних міст України, просимо подавати заявки на участь в  Хакатоні “Видобувай нові ідеї”. Запрошуються як національні, так і міжнародні команди!

Icon of SDG 11 Icon of SDG 13 Icon of SDG 15 Icon of SDG 17

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Есватіні Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Північна Македонія Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка