У першій частині збірника йде мова про історію виникнення та функціонування систем освіти дорослих у декількох країнах, а саме в Данії, Швеції, Норвегії, Великобританії та Німеччині. В час, коли в Україні необхідно створювати свою систему освіти дорослих, фактично її філософію, її майбутню модель функціонування, корисно буде ознайомитись із тим шляхом, який пройшли ці країни. Із тим, яким чином вони створювали системи, що допомагали долати виклики, які поставали перед їхніми суспільствами: негативні демографічні тенденції, зміни на ринку праці, проблеми безробіття вимагали від них перегляду усталених підходів і вироблення нових стратегічних напрямів розвитку і функціонуванні навчання людей дорослого віку. Подібні виклики стоять зараз перед Україною, і, плануючи створення своєї власної системи освіти дорослих, важливо розуміти досягнення та помилки інших країн.

У другій частині цього видання надається інформація про кращі практики освіти дорослих, які вже здійснюються різними структурами, насамперед неурядовими організаціями в різних регіонах України. Ці моделі дуже різноманітні — часом дуже нестандартні та яскраві, часом більш стабільні та традиційні. Багато з цих практик придатні до мультиплікування (наслідування), інші моделі необхідно доопрацювати, щоб їх могли використовувати у своїй діяльності як органи місцевого самоврядування, так і майбутні надавачі освітніх послуг (неурядові організації, навчальні заклади).

Цю публікацію підготовлено у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.