В Києві пройшли підсумкові консультації в рамках Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»

16 черв. 2014

В Києві відбулися підсумкові консультації в рамках Ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд» для обговорення проекту відповідного плану дій на 2014-2015 роки. За круглим столом у Клубі Кабінету Міністрів України зібралося понад 100 представників центральних та регіональних органів влади і громадських активістів з 5 областей.

Відкритість урядування, доступність інформації і даних, зрозумілість процедур, підзвітність органів влади і системна протидія корупції – лише декілька пріоритетів, які охоплюються міжнародною ініціативою «Партнерство «Відкритий уряд», покликаною сприяти просуванню прозорості влади, запобігати корупції і розширяти можливості громадян брати участі у прийнятті рішень, що впливають на їхнє життя. Ініціатива ПВУ стартувала восени 2011 року з наміру декількох країн. Провідними учасниками з перших днів виступили Бразилія, Індонезія, Мексика, Норвегія, Філіппіни, Південноафриканська Республіка, Великобританія та США. Розпочалася робота з Декларації Відкритого Урядування, яка передбачала збільшення відкритості інформації і даних для включення громадян у процеси прийняття рішень, запровадження найвищих стандартів професійної і доброчесної поведінки державних службовців та розширення доступу громадськості до інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Сьогодні міжнародний клуб країн-учасниць ПВУ налічує майже третину всіх країн світу (64 країни) і Україна – одна з них, впровадивши свій перший План заходів у 2012-2013 роках. В рамках періодичних зобов’язань перед міжнародною спільнотою та власними громадянами, Уряд кожні два роки розробляє у процесі інтенсивних консультацій з громадськістю новий План дій для просування засадничих пріоритетів ініціативи.

Сьогоднішній захід в Києві став четвертим з серії консультативних круглих столів, які покликані зібрати бачення стосовно запропонованого проекту Плану на 2014-2015 роки. Консультації в Києві переслідували декілька цілей: по-перше, підбивалися підсумки регіональних заходів, які до цього пройшли у Львові, Херсоні та Дніпропетровську, зібравши громадськість із сусідніх областей (всього 142 учасника і учасниці, серед яких понад три чверті склали громадські активісти). Окрім цього на круглому столі розглядалися результати онлайн-консультацій, які відбувалися з кінця травня по 13 липня, збираючи бачення всіх охочих через відповідну анкету, що біло розміщено на сайті Кабінету Міністрів України, Національного центру електронного урядування і декількох інших ресурсах. Безумовно, третьою метою засідання була чергова презентація проекту плану дій, його пріоритетів і збір відгуків громадськості із тих регіонів, які ще не були охоплені консультаціями.

В рамках національних консультацій з’ясувалося, що запропонований План дій має досить високий рівень підтримки (85% респондентів висловились про його пункти схвально і тільки 5% висловили загальною незадоволеність запропонованою дорожньою картою на наступні 2 роки). Проте, підтримка різних блоків Національного плану не була рівномірною: тоді як за блок протидії корупції висловилося 90% респондентів, тільки 82% відзначило сферу електронного урядування схвально.

Під час консультацій було знов підтверджено загальне позитивне ставлення до тематики відкритих бюджетів (те, що ПРООН робить в цій сері можна прочитати тут), наголошено на необхідності запровадження дієвих антикорупційних інструментів та наданні більших можливостей для громадськості брати участь у прийнятті рішень і проведенні ефективної експертизи органів влади різних рівнів.

Не обійшлося і без активних дискусій і спроб з’ясувати причини попереднього врахування або неврахування пропозицій, що надходили протягом консультацій. Найбільш активно обговорювалася тема об'єднання пріоритету «Доступ до публічної інформації» з іншими тематичними блоками. Громадські експерти жваво виступили проти цього рішення і наполягли на детальному розгляді питання про повернення доступу до публічної інформації до окремо окреслених пріоритетів ініціативи.

Дискусію також викликало питання відчуття відповідальності за впровадження плану. Розподіл відповідальності за пункти плану в сфері виконання тих чи інших заходів викликав питання стосовно того, хто повинен відчувати себе підзвітним за успішне виконання заходів. «Ми підтримували громадянське суспільство і уряд під час розробки першого плану дій...» – зазначила у цьому зв’язку протягом обговорень Заступник Постійного Представника ПРООН в Україні, пані Ініта Пауловіча. «Для нас було почесно, але і нелегко працювати з обома сторонами (урядом і громадським сектором), випрацьовуючи єдине бачення цієї національної дорожньої карти. Ми всі тут пам’ятаємо скільки зустрічей, консультацій, перемовин було проведено для того, щоби дійти, в цій самій залі, до єдиного бачення для України. Без сумніву, детально продумане та спільне бачення важливе для успіху сьогодні так, як і тоді. Проте, важливішими є спільні зусилля уряду, громадськості і міжнародної спільноти, які можуть дати нам необхідний результат».

Проаналізувавши всі надані пропозиції і врахувавши короткий термін для їх додаткового обговорення (адже Україна повинна подати на розгляд міжнародного керівного комітету ПВУ затверджену на національному рівні дорожню карту на наступні 2 роки) було прийнято рішення звернутися до Комітету з проханням відтермінувати строк подання Плану і дозволити провести додатковий аналіз запропонованих пріоритетів і заходів для формування дійсно узгодженої версії Національного Плану.

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Есватіні Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Північна Македонія Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка