LocationsФото: Тетяна Гриценко / ПРООН в Україні
Минуло майже двадцять п'ять років від прийняття Пекінської декларації та Платформи дій для досягнення гендерної рівності під час четвертої Всесвітньої конференції зі становища жінок, яка відбулася в 1995 році в Пекіні, Китай, але боротьба за рівні права досі триває у всьому світі.
В Україні відбувається повільний, але стабільний прогрес: завдяки зусиллям жіночих організацій, громадянського суспільства, органів влади й окремих особистостей країна рухається у напрямку до гендерної рівності, крок за кроком.
Після виборів до українського парламенту в липні 2019 року кількість депутаток майже подвоїлась: з 12% на виборах 2014 року до приблизно 21% тепер.
Втім, згідно з останніми доступними даними, заробітна плата жінок становить в середньому 80 відсотків від зарплати чоловіків за ту саму роботу та з аналогічним досвідом. Менше жінок, ніж чоловіків працездатного віку мають роботу (55% проти 69%), і 58% внутрішньо переміщених осіб – жінки.
Жінки в Україні також більше ризикують стати жертвами домашнього насильства, торгівлі людьми або сексуального домагання та насильства.
Отож для досягнення гендерної рівності необхідно зробити ще дуже багато. Питання полягає в тому, як це реалізувати? Експерти та експертки кажуть, що на шляху до гендерної рівності перед Україною стоять три виклики.
Рівне представництво
Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики в Україні, згадує часи, коли лише 3% народних депутатів були жінками (1990-ті). Хоча це число стабільно збільшується упродовж останніх років, вона відзначає: що вищий рівень керівних посад, то менша частка жінок серед них представлена.
Згідно з даними дослідження ПРООН, жінок більш схильні обирати на керівні посади в громадах з низьким рівнем доходів, де обмежені ресурси. До того ж існує багато перешкод для повної та рівноправної участі жінок в уряді. Це зокрема: гендерні стереотипи, нерівномірний розподіл неоплачуваної домашньої роботи, яку виконують жінки, й неефективна система закладів догляду за дітьми.
Щоб подолати ці проблеми, необхідно докласти спільних зусиль на всіх рівнях суспільства. Як зазначає Левченко: "Необхідно усвідомити, що жодні зміни не стаються самі собою. Зміни, яких ми прагнемо, потребують спільних зусиль – зусиль з боку уряду, політичних партій, жіночих рухів, громадянського суспільства загалом і міжнародних організацій".
Залучення чоловіків
Олексій Жмеренецький як чоловік усвідомлює, що важливо публічного заявляти про підтримку гендерної рівності. «Як співголова міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості» в українському парламенті я маю унікальну можливість заохочувати інших українських чоловіків працювати над досягненням рівних прав», – сказав він.
«Ми чудово розуміємо, що гендерні питання стосуються не лише жінок. Якщо більше чоловіків говоритимуть про це, менше людей підтримуватимуть застарілі стандарти нерівності».
Жмеренецький також відзначив надзвичайні виклики, з якими стикаються жінки на політичній арені. Сексизм, домагання, зокрема сексуальні домагання, та психологічне насильство – лише деякі приклади. Щоб просуватися вперед, необхідно вирішити ці проблеми.
Боротьба з антигендерними настроями
Координаторка Громадської ради з гендерних питань при МФО «Рівні можливості» Лариса Кобелянська наголошує на ще одній неочевидній перешкоді на шляху до рівних прав: антигендерні настрої.
В останні роки в Україні спостерігається тривожне явище – зростання рухів проти гендерної рівності, коли крайні націоналісти або праворадикальні групи заперечують ймовірні виклики, пов'язані з традиційними гендерними ролями.
«Опоненти феміністичних рухів використовують риторику «збереження та захисту» традиційних, особливих та унікальних елементів місцевої культури від «феміністичної чуми», – зазначає Кобелянська.
«Проте це ніщо інше, ніж тонко завуальована маніпуляція», – додає Кобелянська. «Метою антигендерного руху є просто нав’язування гомофобської та расистської риторики, під прикриттям захисту традиційних сімейних цінностей».
За підтримки ПРООН представники і представниці з України взяли участь у Регіональній зустрічі «Пекін+25» в Женеві 29-30 жовтня 2019 року для огляду розвитку та покращення у сфері гендерної рівності в країні та регіоні. Разом з п’ятьма іншими країнами – Чорногорією, Швецією, Вірменією, Грузією та Молдовою – ПРООН була співорганізатором супутнього заходу під назвою «Політика, Рівність, Влада: Назустріч новій епосі гендерної рівності на Балканах та в Східній Європі»; а також сесії під час основної події під назвою «Жінки на керівних посадах: представництво жінок в політиці та процесі прийняття рішень». Як наслідок, усі заінтересовані сторони розроблять дорожню карту стратегічних заходів для посилення гендерної рівності в Україні.
Текст: Ребека Жук, Тетяна Гриценко / ПРООН в Україні
