Добра влада — підзвітна влада. Але як змусити владу бути підзвітною, якщо ви навіть не можете дізнатися, що вона робить?

Брак прозорості та підзвітності також підживлює корупцію, отож відкрита діяльність органів влади позитивно впливає не лише на демократію, а й економіку.

Саме тому доступ до інформації – один із ключових рушіїв сталого розвитку й один із головних принципів, що лежить в основі Декларації прав людини. Щоб підкреслити цю ідею, у 2002 році в Софії у Болгарії було започатковано День права знати, який припадає на 28 вересня. Локальна ініціатива стала всесвітньою подією, яку відзначають у всьому світі. Нині майже сто країн світу ухвалили закони щодо доступу до публічної інформації.

У 2011 році Україна приєдналася до Партнерства «Відкритий Уряд» і ухвалила закон про доступ до публічної інформації, який став суттєвим кроком у напрямку прозорого та підзвітного державного управління, протидії корупції та реалізації Цілей сталого розвитку. Доступ до інформації, розпорядником якої є державні органи влади, є принципово важливим для забезпечення прозорості, доброчесності та широкої участі громадськості у прийнятті рішень.

У 2019 році Україна вже вдруге разом з десятьма іншими країнами (Канада, Індонезія, Монголія, Пакистан, Сербія, С’єрра-Леоне, ПАР, Танзанія та Туніс) взяла участь в оцінці впровадження індикатору 16.10.2 Цілі сталого розвитку № 16, яку проводить міжнародна мережа  FOIAnet. Як складова Цілі 16, індикатор 16.10 має на меті забезпечити доступ до публічної інформації та захистити основоположні свободи відповідно до національного законодавства та міжнародних угод.

Ця оцінка засвідчила відчутний прогрес, який здійснила Україна з 2011 по 2019 рр., зокрема посилення антикорупційних заходів, які сприяють прозорості та демократичному врядуванню. Результати оцінки також виявили деякі виклики, на які має відреагувати Україна, аби досягти стабільних результатів у цій сфері.

Три  способи покращити доступ до інформації:

·       Запровадити дієвий та оперативний механізм захисту права на інформацію. Україні бракує механізму, який дозволив би швидко й ефективно відповідати на порушення права на доступ до інформації. Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який здійснює контроль за доступом до інформації, наразі не забезпечує швидкого реагування на порушення та відновлення права на доступ до інформації. Це зумовлене недосконалою процедурою притягнення порушників до відповідальності і недостатністю ресурсів та повноважень контролюючого органу. Для відповіді на цей виклик необхідно створити інституцію, здатну ефективно здійснювати контроль та захист права на інформацію для всіх.

·       Створити державний орган, відповідальний за розробку та впровадження політик у сфері доступу до інформації. Такий орган мав би здійснювати системний аналіз проблем у сфері доступу до інформації, а також впроваджувати заходи й оцінювати їх ефективність, що сприяло б покращенню доступу до інформації. Створення такого органу допомогло б забезпечити стабільні результати у сфері доступу до інформації.

·       Запровадити єдину програму підготовки для державних службовців, відповідальних за доступ до інформації. Держустановам потрібні співробітники, які отримали відповідну підготовку – спеціалісти, що знаються на правилах надання інформації, як в процедурному плані, так і практичних аспектах. Наразі Офіс Уповноваженого ВРУ з прав людини та громадські організації роблять суттєвий внесок у проведення таких тренінгів для держаних службовців. Однак навчальні курси мають бути уніфіковані, систематизовані і включені в загальну систему підготовки держслужбовців. Без відповідної підготовки вони не можуть якісно виконувати свої обов’язки по наданню доступу до інформації. Для суспільства це означає, що важливі для громадськості запити на інформацію (наприклад, інформація про можливу корупційну схему на держслужбі) можуть отримати формальну відмову.

Відповівши на ці три виклики й виконавши рекомендації, Україна змогла б досягнути значного прогресу в забезпеченні прозорості та підзвітності державних органів та сприяти впровадженню Порядку денного до 2030 р.

Загальна інформація:

Проект «Права людини для України» впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Проект має на меті сприяти процесам інклюзивності та сталого людського розвитку в Україні, а також демократичним змінам у країні, фокусуючись на правах людини та доступі до правосуддя для всіх. У рамках проекту ПРООН продовжує співпрацювати з ключовими національними партнерами, зокрема з Національною інституцією з прав людини, представниками національної та місцевої влади, громадянським суспільством та правозахисниками задля утвердження прав людини по всій країні і покращення доступу до правосуддя, особливо для уразливих груп. Проект розпочався в січні 2019 року і триватиме до кінця 2023 року.