Як протидіяти мові ворожнечі: регіональна мережа Уповноваженого з прав людини пройшла онлайн курс за підтримки ПРООН

16 June 2020

Як працювати з проблематикою мови ворожнечі, фіксувати такі прояви в місцевих ЗМІ, соціальних мережах та вчасно і коректно на них реагувати – усі ці теми увійшли до нового онлайн курсу «Мова ворожнечі: розуміння, розпізнання та протидія» для представників регіональної мережі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Курс із 10 вебінарів, що тривали з квітня 2020 р., розробив і провів Центр прав людини ZMINA за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

Ідея провести такий курсу з’явилася у відповідь на зростання рівня напруги та появу повідомлень з елементами мови ворожнечі у зв’язку з пандемією COVID-19 й безпрецедентними карантинними заходами.

 «Сьогодні з’являються нові правозахисні виклики та загострюються старі проблеми, тому важливо швидко реагувати на них та діяти на випередження. Під час пандемії найбільше потерпають від кризи вразливі групи. Ми маємо об’єднувати зусилля, аби ніхто з них не лишався без уваги», – прокоментувала ініціативу керівниця групи з прав людини, координаторка проєкту ПРООН в Україні «Права людини для України» Світлана Колишко.

За браком інформації про нову коронавірусну інфекцію та через карантинні заходи, серед населення почали ширитися страх і розпач, що своєю чергою призвело до нових випадків мови ворожнечі. Від цього потерпали як «традиційні» вразливі групи, зокрема, роми, внутрішньо переміщені особи, представники ЛГБТІК-спільноти, так і зовсім «нові». Йдеться про українців, які поверталися з-за кордону, мешканців непідконтрольних Уряду України територій,  представників тих країн, у яких зафіксований найвищий рівень захворюваності на COVID-19.

У квітні 2020 р. під час соціологічного опитування українців запитували про їхнє ставлення до ситуації, яка склалася в лютому цього року в Нових Санжарах, коли мітингувальники здійснили напад на автобуси, у яких знаходилися евакуйовані з китайського Уханя українці. 35 % українців вважають таку поведінку неприпустимою — злочином, за який винні мають бути покарані відповідно до закону. 30% респондентів вважають, що не все так однозначно, і що ситуація була спровокована владою, яка не проінформувала місцеве населення належним чином. Ще 15 % опитаних вважають, що ситуацію спровокували опозиційні сили. Лише 1,6% вважають, що мітингувальники вчинили правильно.

Експерти курсу також розробили  інструментарій для моніторингу мови ворожнечі та рекомендації, якими учасники курсу зможуть послуговуватися в подальшій роботі.

Серед лекторів курсу були досвідчені правозахисники й правозахисниці Максим Буткевич (проєкт «Без кордонів»), Ірина Федорович (Центр «Соціальна дія»), Олександр Верховський (Інформаційно-аналітичний центр «Сова»), Яна Салахова (Конгрес національних громад України), Ірина Сєдова (Кримська правозахисна група), Альона Луньова (Центр прав людини ZMINA), В’ячеслав Ліхачов (Група моніторингу прав національних меншин), Зола Кондур (Ромський фонд «Чіріклі», посланниця толерантності ПРООН), Олена Шевченко (ГО «Інсайт»).

Загальна інформація:

Курс із протидії мові ворожнечі організовано Центром прав людини ZMINA за підтримки проєкту ПРООН «Права людини для України» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

Для запитів ЗМІ:

Юлія Самусь, спеціалістка з комунікацій, ПРООН в Україні, +38 097 139 14 75, yuliia.samus@undp.org