Посилити роботу Верховної Ради України задля збільшення ефективності, підзвітності та прозорості та здійснити позитивний вплив на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС — так звучить мета Проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи, який впроваджується з лютого 2019 року і добіжить до свого завершення у жовтні 2021 року. Проєкт, зокрема, допомагає українському Парламенту удосконалити процес законотворчості відповідно до сучасних практик: запровадити планування правотворчої діяльності і ​​циклічність правотворчого процесу, зробити більш ефективною процедуру розробки і розгляду законопроєктів, застосувати правовий моніторинг та оцінювати ефективність законодавства, розширювати практику публічних консультацій, здійснювати оцінку ефективності застосування законодавства та евалюацію впливу проєкту нормативно-правових актів (НПА).

Експерти Офісу парламентської реформи Проєкту ЄС-ПРООН сприяли розробці Проєкту Закону «Про правотворчу діяльність» №5707, який врегульовує правотворчість в Україні “від початку до кінця”. Задля цього було віднайдено найбільш релевантний міжнародний досвід і запроновано кращі практики Європейської Комісії і окремих держав-членів Європейського Союзу зі схожим до України контекстом, а також висновки та рекомендації Венеціанської комісії щодо розробки аналогічних законів. Пропоновані зміни вже отримали рекордну підтримку від парламентаріїв IX скликання – законопроєкт ініційований 195 народними депутатами.

Названий “енциклопедією законотворчості” Проєкт Закону №5707 запроваджує низку актуальних та безпрецедентних для України речей:

●     єдиний категорійно-понятійний апарат - для всіх без вийнятку учасників правотворчої діяльності,

●     10 принципів правотворчої діяльності - релевантні відповідним принципам в ЄС,

●     засади планування правотворчої діяльності,

●     циклічність правотворчого процесу - зробить процес виваженим врешті, оскільки рішення про розробку НПА або внесення змін до нього буде ґрунтуватися на результатах правового моніторингу, який опиратиметься в свою чергу на оцінку впливу акта,

●     єдині правила щодо планування, розробки проєкту (концепції), прийняття та проведення правового моніторингу НПА для: ВРУ, ЦОВВ та інших державних органів, КМУ, ОМС,

●     структурування етапів розробки НПА та вимог до їх структури - підвищить якість законодавства, ясність та передбачуваність для громадян,

●     ієрархічна система НПА - позбавить плутанини щодо вищої юридичної сили одного акта над іншим,

●     уніфікація процесу проведення публічних консультацій,

●     гарантії забезпечення права на доступ до інформації щодо правотворчої діяльності

●     чітке визначення обліку та реєстрації НПА, - інформація про що відображатиметься у формі відкритих даних,

●     оцінка ефективності застосування законодавства,

●     оцінка впливу проєкту НПА.

Спроби прийняти схожий закон в Україні тривають з 1994 року, а потреба врегулювання правотворчості гостро стала очевидною безпосередньо з часу проголошення незалежності. Тенденцію до перевантаження апарату ВРУ так званим «законодавчим спамом» — великим потоком неякісних законопроєктів — можна прослідкувати протягом роботи ВРУ усіх скликань. Так, у ВРУ IX скликання відсоток законопроєктів, які стали законами складає ~12% і лише 2% з них не викликають зауважень під час правової експертизи. Ніхто не знає точної кількості, але однозначно відомо, що станом на сьогодні в Україні існує понад 1 млн НПА і це — юридична катастрофа для: як для правторців, так і громадян, для яких законодавство не є зрозумілим і передбачуваним.

При цьому в країні досі відсутній єдиний законодавчий підхід до врегулювання правотворчості і низка типових проблем, серед яких: практична неможливість планування правотворчої діяльності, недотримання процедур, неузгодженість і низька якість НПА, присутня суттєва плутанина щодо юридичної сили НПА, непередбачуваність правової політики, неефективність громадського контролю.

Проєкт Закону «Про правотворчу діяльність» №5707 покликаний покласти край законодавчому цунамі і вирішити окреслені системні проблеми у сфері правотворчості. Дізнатися більше можна в Пояснювальній записці і порівняльній таблиці чинного законодавства з пропонованими змінами.

Для розробки  і втілення закону про нормотворчу діяльність  експерти Проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи допомогли розробити також положення щодо запровадження системного планування законодавчої діяльності і план законопроєктної роботи, який затверджується вже другий рік поспіль та залучає до усіх суб’єктів права законодавчої ініціативи його формування. Завдяки внесенню змін до Регламенту ВРУ і оновленню парламентських процедур, ВРУ вдалося забезпечити сталу роботу на демократичних засадах у найбільш критичні дні, коли Україна зіткнулася із епідемією коронавірусу. За два роки Проєктом ЄС-ПРООН було розроблено і опубліковано низку аналітичних документів та рекомендацій для покращення роботи Українського Парламенту. Серед них:

●     Концептуальна записка щодо удосконалення законодавчого процесу в Україні

●     Парламентський контроль: практичні поради та рекомендації для підвищення ефективності

●     Методологічні підходи та рекомендації для верховної ради України щодо здійснення оцінки ефективності застосування законодавства

●     Пропозиції щодо вдосконалення експертизи законопроєктів

●     Пропозиції щодо основних підходів до планування та моніторингу законотворчої діяльності у Верховній Раді України

Також проєкт ЄС-ПРООН з парламентської реформи, що впроваджується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) за фінансової підтримки Європейського Союзу, для забезпечення комплексної підтримки Верховної Ради України проєкт впроваджує 2 інші компоненти:

●     #ПрофесійнаРада. Надання підтримки для професійної модернізації Апарату Верховної Ради України, приділяючи основну увагу засадам його організації та управління, а також розвитку персоналу в контексті загальної реформи державного управління та з урахуванням Закону України «Про державну службу»;

●     #ПрозораРада. Посилення прозорості, підзвітності та зв’язку між парламентом та громадянами передусім, заради підняття довіри громадськості до парламенту, шляхом використання нових комунікаційних технологій, громадянської просвіти та залучення громадян.

Icon of SDG 16 Icon of SDG 17

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Есватіні Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Північна Македонія Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка