Фото: ПРООН в Україні

Пандемія торкнулася майже всіх без винятку. Ризик захворіти присутній незалежно від того, на якому континенті ви живете, в якому десятку рейтингу щастя знаходиться ваша країна чи скільки нулів у сумі на вашому банківському рахунку.

Водночас вплив пандемії різний на різні категорії людей. Якщо жінки зазнали негативного впливу в соціальному розрізі (збільшення обсягів репродуктивної праці, збільшення випадків домашнього насильства), то чоловіки виявилися більш вразливими фізично. Дані з різних країн демонструють, що коронавірус більше смертельний саме для чоловіків – в 38 з 43 країн статистика продемонструвала вищу смертність чоловіків від COVID-19 при приблизно однаковій кількості випадків захворювання.

Вчені припускають, що вразливість чоловіків пов’язана з гіршим здоров’ям через спосіб життя, яке в суспільствах вважається притаманним «справжнім чоловікам». Мова йде про зловживання алкоголем і тютюнопаління, неуважнeставлення до свого здоров’я, лікування і профілактики хвороб. Всім цим проявам є соціологічне пояснення – вони спричинені таким явищем, як маскулінність.

Професорка соціології Університету Західної Вірджинії Шерон Берд пропонує таке визначення маскулінності: «Маскулінність - це соціально сконструйовані сподівання щодо поведінки, уявлень, переживань, стилю соціальної взаємодії, які відповідають чоловікам і представлені в певній культурі й субкультурі упродовж певного проміжку часу».

Тамара Марценюк, українська соціологиня, доцентка кафедри соціології Києво-Могилянської академії, каже, що маскулінність - це певні суспільні очікування, що означає бути чоловіком: «Мова йде про ознаки чоловіка, які є стереотипними і протилежними до жіночих ознак. Тобто маскулінність протилежна до фемінності. Вона пов’язана з традиційними суспільними стереотипами, які є дуальними, полярними. Зокрема з чоловіками часто асоціюється орієнтація на успіх, активність, заробляння грошей. Чи не єдина дозволена чоловікам емоція - це агресія, тому що вважається, що справжні чоловіки не плачуть, не жаліються, не нарікають».

Тут варто зауважити, що подібні стереотипи викликають ланцюгову реакцію і формують поведінку, яка призводить до суттєвого погіршення життя чоловіків. Чоловіки, які «не жаліються», цілком очікувано не звертаються вчасно за допомогою до лікарів, ігнорують техніку безпеки на роботі, знімають стрес алкоголем, у такий спосіб  скорочуючи середню тривалість життя українських чоловіків, яка зараз на 10 років коротша за тривалість життя жінок.

Здавалося, маскулінність маскулінністю, але має працювати інстинкт самозбереження? На жаль, соціологічні дослідження показують, що молоді чоловіки більш легковажно ставляться до дотримання карантинних обмежень зараз у час пандемії, рідше носять маски та дезінфікують руки.

Дослідження «Як живе молодь України у час COVID-19?», показало, що 80,6% молодих чоловіків у віці 14-35 років носять маски (жінки – 86%), 76,7% чоловіків дезінфікують та миють руки (жінки – 85,2%), 32,6% чоловіків виконують обмеження щодо відвідування закладів громадського призначення (жінки – 42,3%).

Міжнародний експерт з питань маскулінності, консультант Програми розвитку ООН Алан Грег підтверджує результати українського дослідження і говорить, що, на жаль, подібні прояви маскулінності є типовими для чоловіків і за межами України: «Є чимало досліджень, що проводилися в різні роки, що в цілому чоловіки рідше, аніж жінки звертаються за медичними послугами, але частіше демонструють ризиковану поведінку і вживають алкоголь чи курять і, як наслідок, завдають шкоди власному здоров’ю. З такою поведінкою потрібно працювати, її потрібно змінювати і не лише в Україні, а й багатьох інших країнах».

Насправді одне з найважливіших питань, яке поставили собі в Програмі розвитку ООН, - це чи можна трансформувати маскулінність так, щоб вона була не шкідливою, не токсичною, а конструктивною? Адже від крайніх проявів маскулінності страждають не лише самі чоловіки, а й оточення (наприклад, від домашнього насильства) та суспільства в цілому. А криза маскулінності, коли чоловікам не вдається відповідати цьому вимогливому стандарту, - це, мабуть, один з обов’язкових супутників чоловіків у переламні часи, до яких можна сміливо віднести і пандемію.

Втім представник молоді, керівник Всеукраїнського молодіжного центру Євген Бондаренко відверто ділиться своїм досвідом переживання кризи маскулінності і демонструє, що висновки можуть бути цілком конструктивними: «Я сам з Криму, і мабуть перша криза маскулінності, з якою я зіткнувся, була пов’язана з анексією Криму, коли ми втратили контроль над  ситуацією. З того часу я постійно намагаюся тримати все під контролем – наприклад, зараз в часи пандемії я піклуюся, щоб у нашому центрі завжди були маски, антисептики, щоб всі співробітники були убезпечені і захищені».

Ще один представник молодого покоління, студент магістратури соціальної роботи Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Віктор Золотаренко запропонував модель трансформування маскулінності з тим, щоб переконати молодих чоловіків, що носити маску це круто. Ідея Віктора базується на відомих у масовій культурі персонажах коміксів, які мають статус супергероїв, і одна з їхніх обов’язкових ознак є саме маска: «Кожен може бути супергероєм, достатньо просто носити маску! Хтось скаже, що актуальність теми залишилась на початку 2020, але пандемія триває, а хвороба поширюється і руйнує життя людей».

Віктор правий як ніколи, адже на початку квітня 2021 року в Україні добовий «рекорд» по виявленню нових випадків становив більше 20 тис. осіб, і дотримання фізичної дистанції та дотримання карантинних обмежень знову стало питанням життя і смерті.

Будемо сподіватись, що Віктора почують молоді українські чоловіки і сприймуть таку модель трансформування маскулінності як належну.

Довідково:

Дискусія під назвою «Як пандемія впливає на чоловіків? Маскулінність в часи COVID-19», що була ініційована Програмою розвитку ООН, відбулась 10 березня 2021 року. В розмові взяли участь Тамара Марценюк, кандидатка соціологічних наук, Алан Грег, консультант ПРООН, Євген Бондаренко, Керівник Всеукраїнського молодіжного центру та Віктор Золотаренко, студент. Модератором дискусію був відомий теле- та радіоведучий Андрій Куликов.

Повну відеоверсію розмови про маскулінність в часи пандемії ви можете переглянути на фейсбуці Програми розвитку ООН в Україні https://cutt.ly/masculinityUA

Інфографіки можна переглянути тут.

Автор: Микола Ябченко

Редакція: Юлія Самусь, Тетяна Гриценко

Icon of SDG 03 Icon of SDG 05

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Есватіні Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Північна Македонія Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка