«Наше майбутнє - це не вибір між людьми чи природою. Йдеться про те, щоб зробити все по-іншому #ForPeopleForPlanet, будуючи міцний, стійкий мир" - саме так розповідає про відновлення від COVID-19 в своїй доповіді керівник ПРООН Ахім Штайнер на TED Salon. 

Фото: Martijn Baudoin / Unsplash

Зелене відродження означає переосмислення людських стосунків із природою. Через потреби і діяльність людства змінюються екосистеми, клімат, вимирають види тварин і рослин, забруднюється повітря. Ми маємо навчитись діяти інакше – відновлювати, очищати і жити в гармонії з природою. 

Так, в рамках одного з проєктів ПРООН ми провели «Сафарі для громад» і тестували інноваційні природоорієнтовані рішення в Києві, Львові і Білій Церкві. Мосс-модулі, дощові садки, живі фортецісмуги біорізноманіттяживі стіникомпостери для органічних відходів – лише кілька прикладів таких сталих природоорієнтованих рішень, які вже підхоплює бізнес.  

ПРООН також почала дослідження щодо впровадження концепції природоорієнотованих рішень у законодавтво України та стратегічні плани міст, продовжує естафету «Сафарі для громад» в інших містах України в рамках Українського урбаністичного форуму «Після завтра», почала діалог із мерами щодо можливості впроваджувати природоорієнтовані  рішення в містах. І вже дуже скоро українці будуть мати змогу проходити курс із природоорієнтованих рішень від Лундського університету українською мовою.  

Але крім таких проєктів нам потрібні радикальні наукові дослідження і розробки, нове бачення і мислення. Саме тому ПРООН розпочала роботу за логікою біомімікрії – підходом до розвитку суспільства, який вивчає моделі природи та наслідує їх або використовує як натхнення для створення продуктів та процесів із метою вирішення проблем людства. У поєднанні з іншими зеленими проєктами ПРООН,  розвиток біомімікрійних інновації може пришвидшити створення нової зеленої і справедливої економіки в Україні і за її межами. 

Цього року проєкт з біомімікрії, що включав в себе онлайн-курс, змагання та інкубацію ініціатив, відібрав команди, які потрапили в фінал конкурсу (читай більше тут) і сьогодні представляють Україну на міжнародній арені на Biomimicry Global Design Challenge:

Проєкт «MOL їсть мій пластик» пропонує безпечно утилізувати поліетилен за допомогою молі-вогнівки. Команда під керівництвом українського науковця  Любомира Мацеха-Українського і біолога Василя Полуйка дослідила організм молі-вогнівки і виявила, що личинки молі за сприятливих теплих температурних умов, з 25 по 40 день свого існування здатні харчуватися поліетиленом і продукувати при цьому етиленгліколь. Личинка плутає хімічну структуру поліетилену з хімічною структурою воску, а травлення досягається за рахунок синергетичного ефекту ферментів личинок та ферментів мікроорганізмів у їхньому кишківнику. Ідея цього стартапу полягає в тому, що личинки молі будуть перетравлювати відходи поліетилену без додаткових енергетичних чи хімічних ресурсів у спеціальних контейнерах, а в результаті буде отримана органічна речовина – етиленгліколь, який широко використовується в промисловості і сільському господарстві. Стартапом вже зацікавилися Німецька асоціація легкої промисловості. 

Проєкт «Біорозкладні шнури для підв’язування тепличних культур» команди зі Львівської політехніки під керівництвом кандидатки хімічних наук Наталії Фігурки націлений на зниження об'ємів використання та виробництва пластику, зменшення викидів парникових газів (за рахунок зменшення об’ємів від спалювання пластику), а також запобігання забруднення ґрунтів полімерними матеріалами  (оскільки розроблений целюлозний біошнур буде розкладатись у природних умовах) в сільському господарстві.  Розроблений біодеградабельний шнур відтворює своїм дизайном стебло рослини і використовується для підв’язування тепличних культур. Термін використання шнура збігається із життєвим циклом вирощуваних культур - поки рослина росте і плодоносить, шнур зберігає міцність і стійкість, а при завершенні сезону шнур не потребує ручного вив’язування чи спеціальної утилізації, він компостується з рослинною масою і повністю розкладається в ґрунті. Таким чином компост можна використовувати уже у наступному сезоні без додавання добрива чи очищення. Шнур не виявляє токсичного впливу на рослини, мікроорганізми, водойми, ґрунти і функціонує у гармонії з природою. Запит на такий продукт вже озвучили місцеві тепличні господарствами, які спільно з розробниками продукту вивчали і протестували біодеградабельність продукту та підтвердили успішну технологію замкненого циклу продукту при вирощуванні рослин у теплицях.

Третій проєкт, також переможець національного раунду конкурсу з біомімікрії, пропонує унікальний пристрій для отримання альтернативної енергії від коливань гілок дерев.  Дизайн пристрою був натхненний особливістю роботи біпланових м’язів комах. Наприклад, один нервовий імпульс викликає сотні міогенних скорочень асинхронних м’язів апарату крила мухи. Цей процес сприяє збільшенню частоти махів крила та покращенню якості польоту. Крім того, команда під керівництвом наймолодшої учасниці національного конкурсу - Олени Коваленко, учениці 10-го класу Політехнічного ліцею КПІ м. Києва, дослідила, яким чином акула відстежує свою жертву: вона має електромагнітні рецептори в клітинах, в яких утворюється електричний струм у відповідь на магнітне поле риб, молюсків тощо. Закон електромагнітної індукції полегшує полювання на акул. Пристрій генерує енергію від коливань і отримує відновлювану енергію, використовуючи явище електромагнітної індукції, як це робить акула. Крім того, електромагнітні котушки, встановлені на пружних елементах (гойдалках), дозволяють досягати високочастотних коливань на прикладі апарату махового крила. Пристрій дозволить розвинути децентралізовану систему електропостачання, яка може бути корисна для підзарядки телефонів, освітлення місцевості, живлення датчиків мобільного та GPS зв’язку, відеомоніторингу лісових ділянок тощо.   

Під час Pitch Day з біомімікрії також відбулося публічне голосування учасників заходу за найкращі три проєкти. Думка глядачів майже співпала з рішенням журі. За винятком одного проєкту, який отримав більшість глядацьких симпатій, але який за оцінкою журі не потрапив до фіналу. Це проєкт 16-річної Уляни Лумей «Екоканалізація», що імітує наноструктуру листків лотоса і відштовхує бруд всередині каналізаційних труб. Юна дослідниця зосередила своє дослідження на проблемі каналізаційних вод, 80% яких у світі взагалі не фільтруються, потрапляють у ґрунти і спричиняють екологічні лиха. Уляна продемонструвала, що існує технічне рішення проблеми без надмірного використання води, яке полягає у розділенні відходів життєдіяльності людини та їхній подальшій переробці. У вільний від навчання час дівчина веде відеоблог і заохочує дітей до вивчення наук. Зокрема, вона планує опублікувати книгу-казку, де доступною мовою розповідає дітям про науку і наукові відкриття. Всі графічні елементи книги і блогів Уляна малює власноруч.  

Дізнатися більше про конкурс із пошуку інновацій від природи за логікою біомімікрії можна за посиланням

Приєднатися до групи природно-однодумців в Facebook можна тут

Довідка: 

Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні вдруге організовує національний конкурс з біомімікрії в Україні (читай тут про конкурс минулого року). Головною метою проєкту є пошук і виявлення інноваційних винаходів, які здатні допомогти людині долати наслідки криз і потрясінь, які несуть за собою глобальні зміни і надмірний антропогенний тиск, такі як: зміни клімату, безвідповідальне споживання і виробництво, занепад екосистем, знищення біорізноманіття, посуха, нестача питної води, стрімка урбанізація, тощо. 

Ініціатором проєкту є Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні.  

Цього року проєкт проведено в партнерстві з Інститутом біомімікрії (США), а також низкою партнерів: Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством захисту довкілля і природних ресурсів України, бізнес-інкубатором Ukrainian Future Національного центру «Малої академії наук України», БФ «Фонд захисту біорізноманіття України», ГО «Плато», ГО «Тарілка», ГО «Інноваційний університет», Хабом інновацій для міст «Синхро Простір», Change  Agency Responsible Future, а також за участі представників бізнесу, місцевої влади та університетів.

Текст:  Клавдія Шевелюк, Оксана Удовик, Олена Тарасова, Олександр Сущенко 

Icon of SDG 13 Icon of SDG 14 Icon of SDG 15 Icon of SDG 17

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Есватіні Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Північна Македонія Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка