Фото: Андрій Крєпкіх / ПРООН в Україні

Перспективи перетворення передвиборчих обіцянок політичних партій на реальні законодавчі кроки в парламенті були ключовою темою обговорень, що відбулися 3 жовтня.

Захід «Зелений порядок денний для України: інтеграція пріоритетів від виборів до сесійної зали» було організовано Програмою розвитку ООН спільно з Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля» за фінансової підтримки Швеції.

Аналіз передвиборчих програм партій та кандидатів-мажоритарників під час виборів до Верховної Ради України 2019 року засвідчив, що деякі партії мають подібні пріоритети у сфері сталої енергетики та охорони довкілля. Такими висновками поділилися експерти під час заходу.

Під час передвиборчої кампанії також було озвучено чимало інших «зелених» питань, і саме цей спільний інтерес до екологічної тематики здатен мобілізувати політиків із різних партій на підтримку ухвалення природоохоронного законодавства.

Андрій Заїка, керівник напряму сталого розвитку, енергетики та охорони довкілля Програми розвитку ООН в Україні, зазначив, що ретельний аналіз зеленої політики партій допоможе переконатися, що вони дійсно дотримуються взятих обіцянок.

«Проаналізувавши, в якій мірі зелений порядок денний прописаний у політичних програмах партій та кандидатів на дочасних парламентських виборах, ми зможемо не лише закріпити «зелені питання» у політичному дискурсі – це також сприятиме тому, аби політики перетворювали свої обіцянки на реальні кроки», – зазначив пан Заїка.

«Окрім того, громадськість також отримає інструмент для моніторингу виконання передвиборчих обіцянок», – сказав він.

«Хоча за останні п’ять років зелені питання не стали більш пріоритетними в законотворчій діяльності партій, під час останньої перевиборчої кампанії екологічним питанням приділялося більше уваги», – зауважила Наталія Андрусевич, голова правління «РАЦ «Суспільство і довкілля», під час презентації ключових результатів дослідження.

«Якщо порівнювати з парламентськими виборами 2014 року, ситуація з відображенням зелених питань у передвиборчих програмах кардинально не змінилася», – сказала пані Андрусевич.

«Проте в самому передвиборчому дискурсі з’явилося більше питань щодо зеленого порядку денного. Їх почали більше обговорювати. Але найбільшою відмінністю цих виборів стала розробка партіями додаткових розширених програм з екологічної політики, що певною мірою було зумовлено суспільним запитом та іншими чинниками».

Пошуку можливостей співпраці у просуванні екологічних пріоритетів між народними депутатами від різних політичних сил, а також із лідерами зелених ініціатив Верховної Ради попереднього скликання та громадянським суспільством було присвячено другу половину заходу.

Зокрема, під час заходу презентували нове міждепутатське об’єднання «Енергетика і довкілля». Воно стало наступником МФО «Зелена енергія змін» – об’єднання депутатів Верховної Ради минулого скликання, що займалися питаннями сталого розвитку та довкілля.

«Так само, як екологічні проблеми не мають кордонів, так і заходи з їх вирішення не повинні мати політичних бар’єрів», – сказала Леся Василенко, народна депутатка України, співголова МФО «Енергетика і довкілля».

«Утворюючи нове МФО «Енергетика і довкілля», ми ставили за мету продовжити важливу справу, розпочату об’єднанням «Зелена енергія змін» та відстоювати принципи сталого розвитку з врахуванням усіх наших інтересів, зокрема права на чисте довкілля, чисту воду та чисте повітря».

«Я б дуже хотіла, щоб робота МФО зосередилася на питаннях, які досі не отримали належної уваги. Це, зокрема, захист екологічних прав людини, підвищення відповідальності за забруднення довкілля, перегляд екологічних санкцій та податків».

Ірина Черниш, співзасновниця ініціативної групи Save Dnipro зазначила, що успіх реалізації тих чи інших екологічних обіцянок політиків значною мірою залежатиме від ефективної координації їхньої роботи з усіма зацікавленими сторонами.

«Наша задача під час виборів була не лише отримати чіткі відповіді від політиків на запит громадськості, відображений у Порядку денному екологічної безпеки, а й донести критичність цих питань для країни, для всього населення», – сказала пані Черниш.

«Нашу платформу неурядових організацій можна і потрібно використовувати для подальшої роботи, але вже у стінах парламенту. Вона має стати очима та голосом громадськості, а також підтримувати вартісні політичні ініціативи й не допускати такі, що можуть завдати екологічної шкоди».

Під час обговорення учасники дискусійних панелей та представники громадських й експертних організацій погодилися, що ключовим завданням для парламентарів та інших зацікавлених сторін має бути спільна робота над якісними реформами, які б враховували інтереси суспільства та спряли виконанню Україною міжнародних зобов’язань, зокрема щодо досягнення Цілей сталого розвитку та виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також які б запобігали проявам політичному популізму щодо екологічної тематики, який стає все більшою загрозою в епоху цифрових технологій та постправди.

Захід «Зелений порядок денний для України: інтеграція питань від виборів до сесійної зали» було організовано у рамках проекту «Підтримка Парламенту України з питань сталої енергетики та охорони довкілля», що впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні за фінансової підтримки Швеції.

Для запитів ЗМІ:

Юлія Самусь, спеціалістка з комунікацій, ПРООН в Україні, yuliia.samus@undp.org

Slide
Slide
Slide
Slide
Slide
Slide
Icon of SDG 13 Icon of SDG 14 Icon of SDG 15

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Есватіні Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Північна Македонія Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка