Збільшилася середня очікувана тривалість життя при народженні та середня кількість років навчання в школі, проте рівень життя в Україні досі низький

Київ, 9 грудня 2019 р. – Україна посіла 88 позицію зі 189 країн і територій, які представлені в Доповіді про стан людського розвитку за 2019 рік, який ПРООН опублікувала сьогодні. Це відносить Україну до високої категорії людського розвитку зі значенням Індексу людського розвитку (ІЛР) 0,750.

За період з 1990 до 2018 року значення ІЛР України збільшилося з 0,705 до 0,750, тобто на 6,3%.

За цей же період очікувана тривалість життя при народженні в Україні збільшилась на 2,1 років, середня кількість років навчання збільшилася на 2,2 роки, а очікувана кількість років навчання зросла на 2,7 років.

Проте рівень життя, який вимірюється валовим національним доходом (ВНД) на душу населення України, скоротився приблизно на 25,6 відсотка в період між 1990 та 2018 рр.

Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева зазначає, що країна демонструє прогрес у людському розвитку, незважаючи на збройний конфлікт на сході та пов'язані з ним економічні потрясіння.

«Україна та українці виявили величезну стійкість і бажання досягти успіху в цій країні. Про це свідчить зростаючий у країні індекс людського розвитку (ІЛР), – сказала Ґерчева. – ІЛР постійно зростає в Україні з 2000 року».

Україну торкнувся широкий спектр трендів і факторів, які вливають на розвиток регіону. Так, хоча рівень життя в країнах із середнім достатком у Європі та Центральній Азії є вищим, ніж коли-небудь, зміна клімату й технологічний прорив можуть значно уповільнити їхні зусилля щодо зменшення нерівності – про це йдеться в найновішій глобальній Доповіді ПРООН про стан людського розвитку.

Результати дослідження свідчать, що скорочення середнього класу, високий рівень неофіційної та нестабільної зайнятості, проблеми соціального захисту, еміграція кваліфікованих і молодих працівників і відчуття нерівності перед законом посилюють проблему в Україні та регіоні.

Відмінності за основними стандартами життя зменшуються, але водночас з’являються нові форми нерівності, спричинені неоднаковим доступом до технологій та освіти. Для бідних і вразливих груп населення це питання загострюється внаслідок зміни клімату.

І хоча загалом Україна, як і весь регіон, відноситься до середньої третини країн за показниками витрат на дослідження та розвиток, співвідношення висококваліфікованих і низькокваліфікованих працівників у ньому становить лише половину від країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – з розвитком технологій у більш заможних країнах подолати цю прірву може бути складніше.

У Доповіді про стан людського розвитку (ДСЛР) за 2019 рік під назвою «За межами доходів, за межами середніх показників, за межами сьогодення: нерівність людського розвитку в 21 столітті», яка була оприлюднена сьогодні, представлено нові підходи до вимірювання прогресу, що виходить за межі аспектів економічного зростання.

«Це нове обличчя нерівності, і як зазначається у цій Доповіді про людський розвиток, нерівність не є нерозв’язною проблемою»,  – сказав Ахім Штайнер, Адміністратор ПРООН.

У Доповіді здійснюється більш глибокий аналіз дослідження соціоекономічної нерівності, у трьох площинах – за межами критеріїв доходів, середніх показників і проблем сьогодення, – і пропонується комплекс стратегічних заходів для її подолання.

Традиційно регіон характеризувався більшою рівністю, проте зараз у ньому спостерігається нестабільність на ринках праці та соціальна ізоляція.

За даними Індексу людського розвитку з урахуванням соціально-економічної нерівності, Європа та Центральна Азія загалом найменше втратили в сфері людського розвитку через нерівність. Це свідчить про те, що хоча тут існує нерівність, вона проявляється менше, ніж в інших регіонах. У регіоні значно зросла частка осіб з вищою освітою, що наближається до показників розвинених країн.

Втім, результати Доповіді підтверджують висновки регіональної ДСЛР за 2016 рік: нерівність на ринку праці й соціальна ізоляція є основними викликами нерівності в регіоні та рушійними силами еміграції, що посилює тенденції скорочення населення у більшості країн регіону.

Ізоляція на ринку праці в регіоні є важливим аспектом як з огляду на наявність гідних робочих місць, так і тому, що доступ до соціального забезпечення часто пов'язаний з участю на офіційному ринку праці. Неофіційно зайняті особи більш схильні до бідності, нестабільності та до відмови в соціальних послугах і захисті.

Дані дослідження вказують на занепокоєння громадськості щодо якості врядування, особливо через корупцію та нерівність перед законом. Такі погляди можуть свідчити про більш глибоке занепокоєння щодо нерівності, що не відображається в офіційних соціально-економічних даних.

«Людський розвиток – це про розширення можливостей вибору для людей, – каже Мір’яна Споляріч Еґґер, Регіональна директорка ПРООН у країнах Східної Європи та Центральної Азії. – Підбиваючи підсумки нинішнього становища регіону – його досягнень і проблем – необхідно пам’ятати, що деякі форми нерівностей можуть загостритися в майбутньому».

Хоча за Індексом гендерної рівності в регіоні загалом відзначається найнижча нерівність між чоловіками та жінками, жінки досі наражаються на дискримінацію на ринку праці.

До того ж спостерігається негативна реакція на явний прогрес у встановленні гендерного балансу. Новий «індекс соціальних норм» у Доповіді вказує на те, що в половині оцінених країн по всьому світу збільшилися прояви гендерних упереджень.

У зоні ризику перебувають також молоді працівники, мігранти, тривалий час безробітні особи, люди з інвалідністю, історично маргіналізовані спільноти та мешканці сільської й віддаленої місцевості.

Отож надзвичайно важливою є політика, спрямована на вирішення системних проблем, базових соціальних норм і структур влади, зазначається в Доповіді. Так, ключовою є політика врівноваження розподілу допомоги з догляду, особливо за дітьми, адже основний розрив між заробітками чоловіків і жінок упродовж їхнього життя формується до 40 років.

За межами доходів, за межами середніх показників, за межами проблем сьогодення

У Доповіді рекомендується впровадження політики, що керується не лише критеріями доходу й передбачає заходи упродовж усього життя людини, що починаються ще до її народження, а також інвестиції в навчання, здоров'я і харчування дітей до виходу на ринок праці, під час роботи та після.

Окрім цього зазначається, що оподаткування повинно оцінюватися в рамках комплексу програм, зокрема державного фінансування на охорону здоров'я, освіту та спосіб життя з меншими викидами вуглецю.

Середні показники не враховують важливі відмінності, йдеться в Доповіді. Вони можуть допомогти в розумінні ширшої картини питання, але щоб розробити ефективну політику для подолання нерівності, необхідна більш детальна інформація.

Доповідь виходить за межі проблем сьогодення, у ній розглядаються перспективи трансформації нерівності в майбутньому, особливо крізь призму зміни клімату та технологічного прогресу – це дві рушійні сили, що визначатимуть людський розвиток у наступному столітті.

«Світ змінюється, і водночас змінюються форми нерівності», – сказав Педро Консейсао, Директор Офісу доповідей про людський розвиток. «Гарна новина полягає в тому, що вона не є невідворотною. Кожне суспільство може обирати рівень і характер нерівності, з якою воно готове миритися».

Доповідь про стан людського розвитку за 2019 рік: Огляд

Аналітична записка «Україна»

Інформаційні матеріали Доповіді про людський розвиток за 2019 рік

Для більш детальної інформації та інтерв'ю для ЗМІ звертайтеся:

_____________________________________

Про Програму розвитку ООН: ПРООН співпрацює з людьми на всіх щаблях суспільства, щоб допомогти розбудувати країни, здатні протистояти кризам, а також спрямовувати та сприяти такому зростанню, що покращує якість життя кожного. Працюючи в 177 країнах і адміністративно-територіальних утвореннях, ми пропонуємо глобальні перспективи та розуміння місцевих умов, щоб допомогти розширити права та можливості для життя і розбудувати сталі нації.

Icon of SDG 03 Icon of SDG 04 Icon of SDG 05 Icon of SDG 08 Icon of SDG 09 Icon of SDG 10 Icon of SDG 13 Icon of SDG 16

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Есватіні Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Північна Македонія Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка