Збільшилася середня очікувана тривалість життя при народженні та середня кількість років навчання в школі, проте рівень життя в Україні досі низький

Київ, 9 грудня 2019 р. – Україна посіла 88 позицію зі 189 країн і територій, які представлені в Доповіді про стан людського розвитку за 2019 рік, який ПРООН опублікувала сьогодні. Це відносить Україну до високої категорії людського розвитку зі значенням Індексу людського розвитку (ІЛР) 0,750.

За період з 1990 до 2018 року значення ІЛР України збільшилося з 0,705 до 0,750, тобто на 6,3%.

За цей же період очікувана тривалість життя при народженні в Україні збільшилась на 2,1 років, середня кількість років навчання збільшилася на 2,2 роки, а очікувана кількість років навчання зросла на 2,7 років.

Проте рівень життя, який вимірюється валовим національним доходом (ВНД) на душу населення України, скоротився приблизно на 25,6 відсотка в період між 1990 та 2018 рр.

Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева зазначає, що країна демонструє прогрес у людському розвитку, незважаючи на збройний конфлікт на сході та пов'язані з ним економічні потрясіння.

«Україна та українці виявили величезну стійкість і бажання досягти успіху в цій країні. Про це свідчить зростаючий у країні індекс людського розвитку (ІЛР), – сказала Ґерчева. – ІЛР постійно зростає в Україні з 2000 року».

Україну торкнувся широкий спектр трендів і факторів, які вливають на розвиток регіону. Так, хоча рівень життя в країнах із середнім достатком у Європі та Центральній Азії є вищим, ніж коли-небудь, зміна клімату й технологічний прорив можуть значно уповільнити їхні зусилля щодо зменшення нерівності – про це йдеться в найновішій глобальній Доповіді ПРООН про стан людського розвитку.

Результати дослідження свідчать, що скорочення середнього класу, високий рівень неофіційної та нестабільної зайнятості, проблеми соціального захисту, еміграція кваліфікованих і молодих працівників і відчуття нерівності перед законом посилюють проблему в Україні та регіоні.

Відмінності за основними стандартами життя зменшуються, але водночас з’являються нові форми нерівності, спричинені неоднаковим доступом до технологій та освіти. Для бідних і вразливих груп населення це питання загострюється внаслідок зміни клімату.

І хоча загалом Україна, як і весь регіон, відноситься до середньої третини країн за показниками витрат на дослідження та розвиток, співвідношення висококваліфікованих і низькокваліфікованих працівників у ньому становить лише половину від країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – з розвитком технологій у більш заможних країнах подолати цю прірву може бути складніше.

У Доповіді про стан людського розвитку (ДСЛР) за 2019 рік під назвою «За межами доходів, за межами середніх показників, за межами сьогодення: нерівність людського розвитку в 21 столітті», яка була оприлюднена сьогодні, представлено нові підходи до вимірювання прогресу, що виходить за межі аспектів економічного зростання.

«Це нове обличчя нерівності, і як зазначається у цій Доповіді про людський розвиток, нерівність не є нерозв’язною проблемою»,  – сказав Ахім Штайнер, Адміністратор ПРООН.

У Доповіді здійснюється більш глибокий аналіз дослідження соціоекономічної нерівності, у трьох площинах – за межами критеріїв доходів, середніх показників і проблем сьогодення, – і пропонується комплекс стратегічних заходів для її подолання.

Традиційно регіон характеризувався більшою рівністю, проте зараз у ньому спостерігається нестабільність на ринках праці та соціальна ізоляція.

За даними Індексу людського розвитку з урахуванням соціально-економічної нерівності, Європа та Центральна Азія загалом найменше втратили в сфері людського розвитку через нерівність. Це свідчить про те, що хоча тут існує нерівність, вона проявляється менше, ніж в інших регіонах. У регіоні значно зросла частка осіб з вищою освітою, що наближається до показників розвинених країн.

Втім, результати Доповіді підтверджують висновки регіональної ДСЛР за 2016 рік: нерівність на ринку праці й соціальна ізоляція є основними викликами нерівності в регіоні та рушійними силами еміграції, що посилює тенденції скорочення населення у більшості країн регіону.

Ізоляція на ринку праці в регіоні є важливим аспектом як з огляду на наявність гідних робочих місць, так і тому, що доступ до соціального забезпечення часто пов'язаний з участю на офіційному ринку праці. Неофіційно зайняті особи більш схильні до бідності, нестабільності та до відмови в соціальних послугах і захисті.

Дані дослідження вказують на занепокоєння громадськості щодо якості врядування, особливо через корупцію та нерівність перед законом. Такі погляди можуть свідчити про більш глибоке занепокоєння щодо нерівності, що не відображається в офіційних соціально-економічних даних.

«Людський розвиток – це про розширення можливостей вибору для людей, – каже Мір’яна Споляріч Еґґер, Регіональна директорка ПРООН у країнах Східної Європи та Центральної Азії. – Підбиваючи підсумки нинішнього становища регіону – його досягнень і проблем – необхідно пам’ятати, що деякі форми нерівностей можуть загостритися в майбутньому».

Хоча за Індексом гендерної рівності в регіоні загалом відзначається найнижча нерівність між чоловіками та жінками, жінки досі наражаються на дискримінацію на ринку праці.

До того ж спостерігається негативна реакція на явний прогрес у встановленні гендерного балансу. Новий «індекс соціальних норм» у Доповіді вказує на те, що в половині оцінених країн по всьому світу збільшилися прояви гендерних упереджень.

У зоні ризику перебувають також молоді працівники, мігранти, тривалий час безробітні особи, люди з інвалідністю, історично маргіналізовані спільноти та мешканці сільської й віддаленої місцевості.

Отож надзвичайно важливою є політика, спрямована на вирішення системних проблем, базових соціальних норм і структур влади, зазначається в Доповіді. Так, ключовою є політика врівноваження розподілу допомоги з догляду, особливо за дітьми, адже основний розрив між заробітками чоловіків і жінок упродовж їхнього життя формується до 40 років.

За межами доходів, за межами середніх показників, за межами проблем сьогодення

У Доповіді рекомендується впровадження політики, що керується не лише критеріями доходу й передбачає заходи упродовж усього життя людини, що починаються ще до її народження, а також інвестиції в навчання, здоров'я і харчування дітей до виходу на ринок праці, під час роботи та після.

Окрім цього зазначається, що оподаткування повинно оцінюватися в рамках комплексу програм, зокрема державного фінансування на охорону здоров'я, освіту та спосіб життя з меншими викидами вуглецю.

Середні показники не враховують важливі відмінності, йдеться в Доповіді. Вони можуть допомогти в розумінні ширшої картини питання, але щоб розробити ефективну політику для подолання нерівності, необхідна більш детальна інформація.

Доповідь виходить за межі проблем сьогодення, у ній розглядаються перспективи трансформації нерівності в майбутньому, особливо крізь призму зміни клімату та технологічного прогресу – це дві рушійні сили, що визначатимуть людський розвиток у наступному столітті.

«Світ змінюється, і водночас змінюються форми нерівності», – сказав Педро Консейсао, Директор Офісу доповідей про людський розвиток. «Гарна новина полягає в тому, що вона не є невідворотною. Кожне суспільство може обирати рівень і характер нерівності, з якою воно готове миритися».

Доповідь про стан людського розвитку за 2019 рік: Огляд

Аналітична записка «Україна»

Інформаційні матеріали Доповіді про людський розвиток за 2019 рік

Для більш детальної інформації та інтерв'ю для ЗМІ звертайтеся:

• Вашингтон: Ніколя Дуле (Nicolas Douillet); nicolas.douillet@undp.org; +1 202 378 7468
• Нью-Йорк: Адам Катро (Adam Cathro); adam.cathro@undp.org; +1 212 906 5326 та Анна Ортубія (Anna Ortubia); anna.ortubia@undp.org; +1 212 906 5964
• Женева: Сара Бел (Sarah Bel); sarah.bel@undp.org; +41 799 341 117
• Брюссель: Людміла Тігану (Ludmila Tiganu), ludmila.tiganu@undp.org, +32 221 38296
• Київ: Юлія Самусь (Yuliia Samus), Yuliia.Samus@undp.org., +380971391475

_____________________________________

Про Програму розвитку ООН: ПРООН співпрацює з людьми на всіх щаблях суспільства, щоб допомогти розбудувати країни, здатні протистояти кризам, а також спрямовувати та сприяти такому зростанню, що покращує якість життя кожного. Працюючи в 177 країнах і адміністративно-територіальних утвореннях, ми пропонуємо глобальні перспективи та розуміння місцевих умов, щоб допомогти розширити права та можливості для життя і розбудувати сталі нації.