Скоординовані дії, спрямовані на забезпечення рівності, все ще здатні пом’якшити наслідки цієї безпрецедентної кризи: якби вдалося скоротити цифровий розрив, це б вирішило нинішню проблему для понад двох третин дітей, які зараз не мають змоги навчатися через закриття шкіл.

Нью-Йорк, 20 травня 2020 р. – Рівень людського розвиту у країнах світу вимірюються на основі показників у сфері освіти, охорони здоров’я та рівня життя у всьому світі. Цього року він може знизитись уперше з часу запровадження цієї концепції у 1990 р. Про цю тривожну тенденцію застерігає аналітичне дослідження Програми розвитку ООН (ПРООН).

«За останні 30 років у світі відбулося чимало криз, включаючи глобальну фінансову кризу 2007-2009 рр. Кожна з них завдала сильного удару по людському розвитку, але в цілому з року в рік можна було спостерігати приріст показників у сфері розвитку в усьому світі, – зазначив керівник ПРООН Ахім Штайнер. – Пандемія COVID-19 завдала потрійного удару – по здоров'ю, освіті та доходам – і може змінити цю тенденцію».

Занепад у ключових сферах людського розвитку спостерігається у більшості країн – як у бідних, так і в заможних – у всіх без винятку частинах світу.

Загальна кількість людських втрат через пандемію COVID-19 перевищила 300 000 людей, натомість глобальні показники доходів на душу населення в цьому році, як прогнозується, зменшаться на 4%.

За оцінками ПРООН, у зв'язку із закриттям шкіл число дітей, що випали з навчального процесу – тобто відсоток дітей молодшого шкільного віку, обрахований таким чином, щоб врахувати учнів, які не мають належного доступу до інтернету, – свідчить про те, що 60% дітей не здобувають освіту. У світі такого не спостерігалося з 1980-х років.

Сукупний вплив усіх цих потрясінь може спричинити найбільше гальмування у сфері людського розвитку за весь період, відколи досліджується Індекс людського розвитку.

При цьому в такому аналізі не враховуються інші серйозні чинники, зокрема прогрес щодо досягнення ґендерної рівності. Негативні наслідки для жінок та дівчат лежать в економічній площині – зменшення заробітків й заощаджень та більший ризик втрати роботи, – а також у таких аспектах, як репродуктивне здоров’я, неоплачувана робота по догляду та ґендерно зумовлене насильство.

COVID-19 – збільшувальне скло нерівності

Очікується, що падіння рівня людського розвитку буде значно вищим у країнах, що розвиваються, адже їм буде складніше впоратися з соціально-економічними наслідками пандемії, ніж заможним країнам.

Що стосується освіти, враховуючи закриття шкіл та значну нерівність у доступі до навчання в режимі онлайн, за оцінками ПРООН, 86% дітей молодшого шкільного віку зараз фактично не здобувають знань у країнах з низьким рівнем людського розвитку – порівняно з лише 20 % дітей у країнах з дуже високими показниками людського розвитку.

Проте забезпечивши рівний доступ до інтернету для всіх громадян, – наприклад, якщо країни зможуть скоротити розрив із лідерами у своїй групі розвитку, що є цілком реалістичним завданням, – існуючі прогалини в освіті можна буде усунути.

Рішучі, орієнтовані на забезпечення рівності кроки можуть допомогти економікам і суспільствам згуртуватися, пом’якшуючи серйозні наслідки пандемії COVID-19.

«Ця криза свідчить про те, що якщо нам не вдасться включити питання рівності до набору політичних інструментів, чимало громадян і надалі лишатимуться поза увагою. Це особливо важливо з огляду на «нові потреби» ХХІ століття, такі як доступ до інтернету, який допомагає нам скористатися перевагами онлайн-освіти, онлайн-медицини та можливості дистанційної роботи з дому», – коментує очільник відділу доповідей про людський розвиток ПРООН Педру Консейсау.

Впровадження підходів, орієнтованих на забезпечення рівності, – цілком реалістичне завдання. Наприклад, за попередніми підрахунками, на забезпечення всіх людей у країнах з низьким і середнім рівнем доходу доступним інтернетом, достатньо витратити лише 1% коштів, які світова спільнота планує виділити на подолання наслідків COVID-19.

На важливості забезпечення рівності наголошується у Рамковій програмі Організації Об'єднаних Націй із запровадження негайних соціально-економічних заходів у відповідь на кризу COVID-19. Вона визначає базові принципи, які стосуються екологічної безпеки, гендерної рівності та доброго врядування, на основі яких можна буде створити «нові норми». Програма пропонує п'ять пріоритетних напрямків діяльності для подолання кризи: захист сфери охорони здоров'я; підвищення рівня соціального захисту населення; збереження робочих місць та допомога малому і середньому бізнесу, а також працівникам неформального сектору економіки; забезпечення роботи макроекономічної політики задля блага усіх; сприяння миру, доброму врядуванню й довірі задля зміцнення соціальної згуртованості. ПРООН закликає міжнародну спільноту виділяти кошти для оперативної допомоги країнам, що розвиваються, аби вони мали змогу здійснити рекомендовані кроки для подолання кризи.

***

Ознайомитися з аналітичним звітом «Перспективи розвитку людського потенціалу в контексті пандемії COVID-19: Оцінка впливу, можливості відновлення» (англійською мовою) можна на сайті http://hdr.undp.org/en/hdp-covid

Для запитів ЗМІ: 

Юлія Самусь, спеціалістка з комунікацій, ПРООН в Україні, communications.ukraine@undp.org; yuliia.samus@undp.org