Мешканці підконтрольних і непідконтрольних територій мають багато спільних потреб та схоже бачення врегулювання конфлікту

Фото: Анастасія Власова / ПРООН в Україні

Київ, 7 липня 2020 р. – Сьогодні відбулася онлайн-презентація звіту «До спільного майбутнього: голоси з обох боків лінії зіткнення», написання якого здійснювалася на основі Індексу соціальної згуртованості та примирення (SCORE) за 2019 рік у Донецькій та Луганській областях, що охоплює підконтрольні та непідконтрольні уряду України території.

Проведення дослідження здійснювалося за фінансування USAID у рамках підтримки програми «Демократичне врядування у східній Україні», що впроваджується Центром сталого миру і демократичного розвитку (SeeD) у партнерстві з Програмою ООН із відновлення та розбудови миру.

Керівник Програми ООН із відновлення та розбудови миру Віктору Мунтяну зазначив, що SCORE дозволяє визначати та пріоритезувати потреби вразливих верств населення та прогалини у врядуванні безпосередньо в процесі роботи з громадами на сході України.

«Це допоможе нам покращити наші підходи та розподіл ресурсів, аби визначити найефективніші шляхи для посилення соціальної згуртованості та забезпечення довгострокового миру», – додав пан Мунтяну.

Результати SCORE 2019 показують, що мешканці підконтрольних і непідконтрольних територій мають багато спільних потреб, зокрема стосовно отримання послуг і безпеки.

Значна частина респондентів з обох боків стомлені через тривалий конфлікт і підтримують безумовну політичну реінтеграцію непідконтрольних територій, але багато також відкриті до компромісного рішення, такого як особливий статус, хоча різні групи трактують його по-різному.

Керівниця програм SeeD в Україні Оксана Лемішка зазначила, що одне з ключових завдань дослідження полягало в тому, аби заповнити прогалини в інформації про непідконтрольні уряду України території.

«Ми знаємо, що збір інформації на непідконтрольних уряду територіях є складним. Тим не менш, чим більше ми будемо намагатися зрозуміти стан та думки населення цих територій, тим краще ми зможемо зрозуміти, як нам рухатися далі».

Основні тенденції у 2019 році

Мешканці як підконтрольних, так і непідконтрольних територій не почуваються в безпеці, особливо останні.

Рівень особистої, політичної й економічної безпеки низький по обидва боки лінії зіткнення. Респонденти і на підконтрольних, і на непідконтрольних територіях не почуваються в безпеці на вулиці: 60% і 76% відповідно, в той час як побоюються вільно висловлювати свої політичні погляди близько 51% і 64% відповідно.

Це свідчить про те, що мешканці підконтрольних і непідконтрольних територій по-різному сприймають джерело особистої незахищеності. На відміну від мешканців підконтрольних територій, мешканці непідконтрольних найбільше не почуваються в безпеці, коли виходять на вулицю ввечері, та загалом не почуваються в безпеці від насильства у повсякденному житті. Мешканці підконтрольних територій висловлюють порівняно нижчий рівень впевненості в тому, що їх захистить поліція.

Що стосується економічної безпеки, то мешканці непідконтрольних уряду територій стикаються з більшими економічними труднощами: 20% мешканців цих територій і 13% мешканців підконтрольних територій заявляють про те, що не завжди можуть дозволити собі купити їжу.

Люди з непідконтрольних територій, які відвідують підконтрольні території, більш схильні підтримувати реінтеграцію, ніж ті, хто не перетинає лінію зіткнення.

Ті, хто перетинає лінію зіткнення, більш схильні позитивно ставитися до української влади та ідентифікувати себе громадянами України. Перетин лінії зіткнення дозволяє підтримувати особисті контакти між людьми в регіоні, а також надавати послуги жителям непідконтрольних територій та обмінюватися інформацією.

Українська ідентичність переважає як на підконтрольних, так і на непідконтрольних територіях.

У запитанні про основну ідентичність майже 90% мешканців підконтрольних територій вважають себе українцями чи громадянами України, в той час як мешканці непідконтрольних територій приблизно порівну діляться на тих, хто вважає себе українцем чи громадянином України, і тих, хто ідентифікує себе як росіянин чи громадянин так званих «ДНР»/«ЛНР».

Респонденти, що перетинають лінію зіткнення, також частіше ідентифікують себе як громадяни України, ніж ті, хто ніколи не відвідують підконтрольні території, а також очікувано більше підтримують реінтеграцію непідконтрольних територій.

Медіа-вподобання серед мешканців підконтрольних і непідконтрольних територій різняться, і цей вибір може сприяти розділенню спільноти.

Найбільш доступним і популярним джерелом інформації та розважального контенту на непідконтрольних територіях залишаються російські медіа; вони пов’язані з наративами, що сприяють розділенню спільноти, зокрема з підживленням підтримки сепаратизму. На підконтрольних територіях українські канали ніяк не впливають на ставлення до питань, пов’язаних зі статусом непідконтрольних територій (наприклад, на підтримку реінтеграції).

Найпопулярнішим видом медіа по обидва боки лінії зіткнення залишається телебачення, значно випереджаючи радіо та друковану пресу. Онлайн-джерела відстають ненабагато: ними принаймні раз на тиждень або частіше користуються близько половини респондентів. Разом з тим, джерелом інформації, яким частіше користуються, є друзі та родичі.

До спільних факторів, які обумовлюють підтримку реінтеграції на підконтрольних та непідконтрольних територіях, належать переконання людей, що українська влада дбає про них, і здатність розпізнавати наративи, спрямовані на розділення суспільства; однаково важливо для респондентів по обидва боки лінії зіткнення почуватися в безпеці: політичній (на підконтрольних територіях) і особистій (на непідконтрольних).

Підтримку реінтеграції на підконтрольних територіях додатково стимулює віра у впливовість громадян на суспільні процеси та в успішне впровадження реформ, задоволеність своїм місцем проживання та відчуття приналежності до України. Переконання, що різні політичні групи готові слухати одна одну, посилює підтримку реінтеграції на непідконтрольних територіях.

Про  SCORE

Мета ініціативи SCORE — надати допомогу в розбудові миру національним і міжнародним зацікавленим сторонам. Вона забезпечує потужну доказову базу для розробки політик і програм, які зміцнюють національну єдність та соціальну згуртованість, особливо у східній Україні, а також для відстеження прогресу в їхньому впровадженні.

SCORE — аналітичний інструмент, що застосовується щорічно та розроблений з метою покращити розуміння соціальної динаміки в Україні. Цьогорічні результати SCORE ґрунтуються на 9 054 очних інтерв’ю, проведених у вересні-листопаді 2019 року, в тому числі 619 на непідконтрольних уряду України територіях. Кількісні дані доповнюються консультаціями для перевірки з зацікавленими сторонами та громадянами.

Для довідки

Центр сталого миру та демократичного розвитку (SeeD) співпрацює з міжнародними організаціями з питань розвитку, урядами та лідерами громадянського суспільства для розробки та здійсненнястратегій розвитку мирних, інклюзивних і стійких суспільств, що ґрунтуються на фактичних даних та орієнтуються на інтереси людей.

Програма USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» (DG East) — це п’ятирічна програма, спрямована на посилення зв’язку і довіри між громадянами й урядами у східній Україні та розбудову можливостей регіону, що надало б йому можливість очолити демократичні перетворення в Україні. 

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Для запитів ЗМІ

Максим Кицюк, спеціаліст із комунікацій, Програма ООН із відновлення та розбудови миру, maksym.kytsiuk@undp.org або +380 63 576 1839.

Icon of SDG 10 Icon of SDG 16

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Есватіні Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Північна Македонія Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка