ПРООН в Україні представила результати третьої хвилі соціологічного дослідження, яке показує динаміку поглядів українців на права людини з 2016 року

Фото: ПРООН в Україні

Київ, 10 грудня 2020 р. — В Міжнародний день прав людини, який відзначають 10 грудня, були представлені результати третьої хвилі загальнонаціонального дослідження «Що українці знають та думають про права людини: оцінка змін (2016 — 2020)». Соціологічне опитування у 2020 році проводив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром про права людини ZMINA за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

Серед ціннісних пріоритетів українців надалі залишаються свобода (84 % респондентів зазначили її як основну цінність), справедливість (72 %) та безпека (63 %). Втім, порівняно з 2016 р. важливість безпеки для українців як основоположної цінності знизилась на 8%. Натомість, порівняно з 2016 р. на 6 % зросла кількість громадян, які вважають толерантність основоположною цінністю, адже у 2020 р. її обрала третина опитаних українців.

ПРООН разом із партнерами вже втретє проводить масштабне дослідження щодо прав людини в Україні, але вперше в умовах глобальної кризи, викликаної пандемією. Це безумовно вплинуло на результати опитування, адже дослідження виявило низку змін. Зокрема серед позитивних тенденцій можна назвати готовність відстоювати свої права й толерантніше ставлення одне до одного, як зазначила менеджерка проєкту ПРООН «Права людини для України» Світлана Колишко.

«Пандемія COVID-19 торкнулася абсолютно всіх і змусила людей переглянути свої погляди та ставлення до інших. У подоланні глобальної кризи важливу роль відіграють толерантність та повага до прав людини. Саме вони зможуть наблизити Україну до реалізації Цілей сталого розвитку та Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 року», — сказала пані Колишко.

Порівняно з опитуванням 2018 р. цьогорічні результати свідчать про те, що переконаність у необхідності обмежувати в правах певні соціальні групи дещо зменшилась. Йдеться, зокрема, про колишніх засуджених (-3,8 %), представників ЛГБТКІ+ спільноти (-3,2 %), наркозалежних (-1,8 %), безхатьків (-1,8 %), людей із непопулярними політичними поглядами (-1,6 %) та ромів (-1,4 %).

Українці оцінили рівень дотримання прав людини в країні як нижче середнього. Так, за п’ятибальною шкалою дотримання культурних прав було оцінене у 3,2 бали, політичних прав (право обирати владу та бути обраним, створювати політичні партії та громадські об’єднання, свобода мирних зібрань тощо) – у 3,1 бали, основоположних прав (право на життя, особисту свободу, свободу слова тощо) – у 2,9 бали, екологічних, соціально-економічних прав – у 2,5 бали.

Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, зауважив, що в цілому цьогорічна оцінка щодо дотримання різноманітних прав дещо покращилась порівняно з результатами опитувань 2016 і 2018 років. «У 2020 році респонденти оцінили дотримання політичних та культурних прав вище, аніж під час попередніх опитувань. Проте більшість оцінок все одно залишаються низькими: дотримання соціально-економічних та екологічних прав оцінюється респондентами значно нижче умовно задовільного рівня», – зазначив він.

Криза також змусила українців активніше захищати свої права. Частка респондентів, які намагалися захистити свої права, зросла з 42 % у 2016 р. до 60 % у 2020 р. Також збільшилася частка тих, кому вдалося успішно відстояти свої права – з 15 % у 2016 р. до 19% у 2020 р.

Втім, окрім правових механізмів захисту своїх прав, як-то звернення до суду (16 %), українці продовжують використовувати неофіційні шляхи вирішення питань, зокрема, звернення до родичів або пошук потрібних знайомств (15 %).

У 2020 році змінилося ставлення українців і до самосуду. Зараз 60 % опитаних вважають самосуд неприпустимим у будь-якому випадку, натомість у 2016 році так вважали лише 50 % опитаних. Водночас з 2016 року суттєво зменшилась частка респондентів, які готові виправдати самосуд за певних обставин, а також тих, хто вважає його єдиним можливим способом захистити права.

Згідно з даними опитування, 85% українців за цей рік не брали участь у жодній акції протесту, навіть у соціальних мережах. При цьому для 25% найбільш ефективним засобом захисту прав людини є розголос справи у ЗМІ, а 22 % вважає, що таких засобів немає.

«Хоча кількість людей, які підтримують самосуд, зменшилась, однак практично половина українців абсолютно не вірять у державні механізми захисту. Це свідчить про те, що криза правоохоронних та судових органів триває. Слабкі механізми захисту й зневіра призводять до падіння активності громадян, коли йдеться про захист їхніх прав. Це може мати негативні наслідки, адже ситуація у правозахисній сфері покращуються лише в тих країнах, де люди борються за свої права», – зазначив експерт Центру прав людини ZMINA Володимир Яворський.

Більше про дослідження тут.

Загальна інформація:

Загальнонаціональне опитування, присвячене темі прав людини в Україні, проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва протягом 6–19 жовтня 2020 р. Загалом було опитано 2002 респонденти методом «віч-на-віч» за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (за винятком непідконтрольних Уряду України територій). Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та область проживання. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Це вже третє загальнонаціональне дослідження «Що українці знають та думають про права людини», яке проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA та за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

На нашому сайті можна також переглянути попередні дослідження за 2016 і 2018 рр.

Висловлені у дослідженні думки можуть не збігатися з позицією ПРООН чи Міністерства закордонних справ Данії.

Для запитів ЗМІ:

Юлія Самусь, спеціалістка з комунікацій, ПРООН в Україні, yuliia.samus@undp.org, +38 097 139 14 75

Icon of SDG 10 Icon of SDG 16 Icon of SDG 17

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Есватіні Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Північна Македонія Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка