Дослідження дає уявлення про поширення дезінформації про пандемію онлайн, про основні теми вигаданих наративів, а також пропонує рекомендації для уряду, фактчекерів, лідерів думок і громадськості

Київ, 3 березня 2021 року Здоров’ю українців загрожує «інфодемія» недостовірної та неточної інформації щодо новітньої пандемії коронавірусу, з’ясовано в дослідженні на замовлення Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) та Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ).

Впродовж 9 місяців (з березня до листопада 2020 року) дослідники, використовуючи передову платформу для моніторингу й аналізу соціальних медіа SemanticForce, відслідкували понад 30 мільйонів повідомлень пов'язаних з тематикою COVID-19 у соціальних медіа. У процесі дослідження було виявлено 250 000 повідомлень дезінформаційного характеру, пов’язаних із COVID-19, в українських онлайн ЗМІ, блогах, форумах, соціальних мережах та месенджерах.

Дослідження показало, дезінформація знижує готовність людей дотримуватися настанов у сфері громадського здоров’я (носіння масок, дотримання фізичної дистанції тощо) і зменшує ймовірність того, що вони радитимуть вакцинуватися найбільш уразливим особам зі свого кола спілкування. Крім того, неконтрольована інфодемія здатна значною мірою підвищити рівень захворювання на COVID-19, підсумовується у дослідженні.

Виявлені дезінформаційні наративи включають маніпулятивну та відверто неправдиву інформацію щодо носіння масок, конспірологічні теорії про походження та навіть сам факт існування новітнього коронавірусу та хвороби COVID-19, брехливі чутки щодо ефективності тестування на коронавірус і вакцинації, та іншу недостовірну інформацію щодо COVID-19.

За словами Постійної представниці ПРООН в Україні Дафіни Ґерчевої, дослідження показало, що інфодемія становить реальну загрозу громадському здоров’ю в Україні і що для її подолання уряду важливо об’єднати зусилля з громадськими організаціями, фактчекерами та лідерами думок у соціальних медіа.

«Конспірологічні теорії, плітки та зловмисне дезінформування може швидко набути вірусного поширення в соціальних мережах, особливо за низького рівня довіри громадськості до державних інституцій», — сказала Ґерчева.

«У процесі нашого дослідження з’ясовано, що поєднуючи зусилля уряду, ЗМІ, лідерів думок та інших надійних джерел, можна стимулювати поширення достовірної інформації та подолати небезпеку дезінформації про COVID-19».

Паралельно з моніторингом соціальних медіа в межах дослідження було опитано 1000 українців для вивчення громадської думки щодо пандемії. Серед результатів опитування — приблизно третина українців вважають, що їхні шанси заразитися новітнім коронавірусом низькі. Трійку лідерів джерел, яким надають перевагу громадяни, посідають соціальні медіа (42 відсотки), телебачення (26 відсотків) та лікарі й медики (24 відсотки). Незважаючи на це, українці зауважили, що джерела, яким вони найбільше довіряють, — це їхні лікарі та медики (39 відсотків) і лікарі та спеціалісти у сфері охорони здоров’я (через ЗМІ) (29 відсотків), тоді як лише 27 відсотків довіряють соціальним медіа як джерелу надійної інформації.

Лотта Сильвандер, Голова представництва ЮНІСЕФ в Україні, наголосила, що ризики недостовірної інформації нині як ніколи високі.

«Інфодемія загрожує посиленням сумнівів щодо вакцинації, що зі свого боку може ускладнити впровадження нових вакцин та підірвати довіру громадськості до системи охорони здоров’я», — сказала Сильвандер.

«У час, коли пандемія продовжує викликати непевність і страх, існує гостра необхідність у більш рішучих діях і скоординованому підході до спростування брехливих новин і дезінформації», — додала вона. 

«Без належного рівня довіри та достовірної інформації кампанії з імунізації не досягнуть своєї мети, а вірус далі процвітатиме».

У дослідженні запропоновано низку рекомендацій для уряду, ЗМІ та соціальних медійних платформ щодо боротьби з інфодемією COVID-19. Уряду рекомендовано створити Командний центр з питань COVID-19, щоб координувати ключові групи (уряд, громадські організації, організації фактчекерів, ЗМІ, лідери думок). Для подолання високого рівня недовіри до уряду йому потрібно систематично залучати лідерів думок із різних галузей для поширення меседжів щодо громадського здоров’я, йдеться у дослідженні.

Серед інших рекомендацій — використання гумору, щоб збільшити охоплення важливої інформації про громадське здоров’я, підтримка організацій фактчекерів грантами, медіа-партнерств і спеціальних розділів на вебсайтах, а також заохочення соціальних мереж налаштовувати свої алгоритми так, щоб вони вловлювали дезінформацію та обмежували її появу в новинних стрічках користувачів.

Довідка

ПРООН — провідна організація, що працює в галузі розвитку в Україні, об’єднуючи зусилля своїх сестринських агенцій ООН через низку проєктів і програм, зокрема Програму ООН із відновлення та розбудови миру. Встановлюючи партнерства в Україні з національними, регіональними та місцевими органами влади, громадянським суспільством і приватним сектором, ПРООН прагне підтримати зусилля країни з викорінення бідності, розвитку людського потенціалу, досягнення справедливих результатів, збереження довкілля та вдосконалення демократичного врядування.

ЮНІСЕФ працює в деяких найнебезпечніших місцях світу, щоб допомогти найбільш незахищеним дітям. Ми працюємо у 190 країнах і територіях, заради всіх дітей, де б вони не знаходилися, для побудови кращого світу для кожного.

SemanticForce — провідна компанія у сфері комплексної медіа-аналітики, що має офіси в чотирьох країнах і понад 300 корпоративних клієнтів із більш ніж 20 країн. Платформа, створена SemanticForce, включає широке охоплення різних типів медіа, зокрема новини, соціальні мережі, месенджери, а також виявлення та аналіз цифрових загроз, у межах однієї потужної екосистеми. Серед компаній, які входять до списку Fortune 500, бачення й інновації SemanticForce у своїй роботі застосовують Samsung, L'oreal, Adidas, Corteva, Philips, Lenovo та інші провідні бренди й агенції. З 2014 року компанія SemanticForce активно працює у сфері виявлення та аналізу дезінформації, співпрацює з неурядовими організаціями, фактчекерами, соціальними мережами та урядами.

Запити для ЗМІ

Юлія Самусь, очільниця відділу комінікацій, ПРООН в Україні, yuliia.samus@undp.org

Ніна Сорокопуд, керівниця відділу комунікацій, nsorokopud@unicef.org

Завантажити (англійською):

Дослідження

Icon of SDG 03 Icon of SDG 09 Icon of SDG 17

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Есватіні Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Північна Македонія Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка