Завдяки підтримці ЄС та ПРООН 30 водіїв швидкої допомоги у Луганській і Донецькій областях підвищили кваліфікацію за нововведених фахом «екстрений медичний технік».

Фото: Дмитро Телушкин / ПРООН в Україні

Лисичанськ, Луганська область, 30 червня 2021 р. – Двадцять водіїв екстреної медичної допомоги з Луганщини та десять з Донеччини завершили пілотне навчання за нововведеним фахом «екстрений медичний технік» і віднині зможуть професійно надавати екстрену медичну допомогу в невідкладних ситуаціях.

Генеральний директор Луганського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Дмитро Кісельов зазначив, що часто водії на викликах у екстрених ситуаціях виявляють бажання допомагати лікарям та фельдшерам, проте, не володіють спеціальними знаннями та навичками.

«Сподіваємося, що ситуація докорінно зміниться, коли ми підготуємо водіїв, які зможуть надавати фахову підтримку медичним працівникам бригад екстреної медичної допомоги, і у подальшому розраховуємо навчити весь технічний склад, – додав пан Кісельов.

Трьохмісячний навчальний курс відбувався у два етапи: теорію засвоювали на базі Лисичанського та Бахмутського медичних фахових коледжів відповідно, а вже практичні навички курсанти відпрацьовували на базі Луганського та Донецького обласних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Координаторка компоненту «Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади» Програми ООН із відновлення та розбудови миру Олена Рудич наголосила, що підтримка медичних працівників її організацією на сході України є системною і містить все більше інноваційних підходів та всесвітньо відомих практик.

«Ми завжди керуємось принципом «нічого для нас без нас», який базується на повному залученні всіх зацікавлених осіб під час реалізації нових ініціатив та практик для громад. Ми раді співпрацювати з національними партнерами і забезпечувати ефективність освітніх ініціатив, аби надавати можливості для розвитку працівникам галузі охорони здоров’я», – додала пані Рудич.

Професійну підготовку за фахом «екстрений медичний технік» вже затверджено Ліцензійною комісією Міністерства освіти і науки України й зареєстровано в електронному реєстрі суб’єктів освітньої діяльності. Загалом на проходження відповідного навчання водіїв екстреної медичної допомоги до рівня медичних техніків (парамедиків) Міністерство охорони здоров’я України визначило перехідний у п’ять років.

Директорка Лисичанського медичного коледжу Наталія Вершиніна підкреслила, що фах «екстрений медичний технік» – це нова сучасна ланка у формуванні практичних стандартів якісної екстреної допомоги в Україні.

«Ми знаємо, що сьогодні жителі Луганської області значною мірою потребують підвищення якості медичної допомоги. І підготовка водіїв швидкої допомоги за новою програмою – один із таких кроків на шляху розбудови якісної медичної допомоги за європейськими стандартами», – додала пані Вершиніна.

Нагадаємо, що перший випуск курсантів навчальної програми за фахом «Екстрений медичний технік» Донеччини відбувся наприкінці березня 2021 року.

Навчання здійснено Програмою розвитку ООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Для довідки:

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Для запитів ЗМІ

Максим Кицюк, спеціаліст із комунікацій, Програма ООН із відновлення та розбудови миру, maksym.kytsiuk@undp.org або +380 63 576 1839

Icon of SDG 03 Icon of SDG 16 Icon of SDG 17

ПРООН У світі

Ви знаходитесь на ПРООН Україна 
Перейти на ПРООН у світі

А

Азербайджан Албанія Алжир Ангола Аргентина Афганістан

Б

Бангладеш Барбадос Бахрейн Беліз Бенін Білорусь Болівія Боснія і Герцоговина Ботсвана Бразилія Буркіна-Фасо Бурунді Бутан

В

В'єтнам Венесуела Вірменія

Г

Габон Гаїті Гамбія Гана Гаяна Гватемала Гвінея Гвінея-Бісау Гондурас Грузія

Д

Демократична Республіка Конго Джибуті Домініканська Республіка

Е

Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Есватіні Ефіопія

Є

Єгипет Ємен

З

Замбія Зімбабве

І

Індія Індонезія

Й

Йорданія

К

Кабо-Верде Казахстан Камбоджа Камерун Кенія Киргизстан Китай Кіпр Колумбія Коморські острови Корейська Народно-Демократична Республіка Косово Коста-Ріка Кот-д'Івуар Куба Кувейт

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка Лесото Ліберія Ліван Лівія

М

М'янма Маврикій та Сейшельські острови Мавританія Мадагаскар Малаві Малайзія Малі Мальдіви Марокко Мексика Мозамбік Молдова Монголія

Н

Намібія Непал Нігер Нігерія Нікарагуа

П

Пакистан Панама Папуа-Нова Гвінея Парагвай Перу Південна Африка Південний Судан Північна Македонія Програма допомоги палестинському народу

Р

Республіка Ірак Республіка Конго Руанда

С

С'єрра-Леоне Сальвадор Самоа (офіс покриває кілька країн) Сан-Томе і Принсіпі Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сомалі Судан Сурінам

Т

Таджикістан Тайланд Танзанія Тимор-Лешті Тихоокеанський регіон Того Тринідад і Тобаго Туніс Туреччина Туркменістан

У

Уганда Узбекистан Україна Уругвай

Ф

Філіппіни

Ц

Центральноафриканська Республіка

Ч

Чад Чилі Чорногорія

Ш

Шрі-Ланка

Я

Ямайка